25 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/1347/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 16.01.2021;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;
- зобов'язати відповідача розглянути запит від 16.01.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Прилуки вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що вона звернулася до відповідача із запитом про надання публічної інформації. Проте, відповідач не надав відповідь на запит на отримання інформації впродовж п'яти робочих днів з дня отримання запиту, що на її думку є протиправним, та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує її право на отримання інформації.
Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідь на запит була надіслана без порушення строків, передбачених ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
До Виконавчого комітету Прилуцької міської ради від позивача надійшов запит від 16.01.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Прилуки вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
За результатами розгляду запиту виконавчими органами Прилуцької міської ради, ОСОБА_1 була направлена відповідь від 01.02.2021 №02-25/486 (а.с.20).
У вказаному листі надана інформація, що вільні земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території м. Прилуки відсутні.
Відповідь на адресу позивача була направлена простим поштовим відправленням (доказ направлення, а саме копія реєстру на віправлену кореспонденцію додається).
Позивач вказує, що станом на момент подання позову, відповідь на запит нею не отримана, внаслідок чого звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначається порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
- суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
- суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Водночас, ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 у справі №800/369/17, (провадження №11-1471заі18), зазначила, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939-VI, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає цей Закон.
У п.6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
За змістом ч.1 ст.5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами.
Відповідно до ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч.2 ст.23 Закону №2939-VI, запитувач має право оскаржити: 3) ненадання відповіді на запит; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону №2939-VI, оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
Отже право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а ще і право на своєчасне її отримання.
Так, відповідно до ч.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України від 04.10.2001 №2759-III «Про поштовий зв'язок» передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи вказані норми, можна зробити висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Суд зазначає, що відповідь на звернення позивача, направлена 01.02.2021. На підтвердження факту направлення відповіді на запит відповідачем до суду надано копію титульної сторінки журналу обліку відправленої кореспонденції поштою. При цьому, відповідач зазначає, що до виконавчого комітету Прилуцької міської ради запит на отримання публічної інформації надійшов 28.01.2021, що, підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції на запиті позивача - вх.№02-25/16 від 28.01.2021 (а.с.19).
Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює надані відповідачем докази надіслання відповіді на запит позивачу, оскільки вони не підтверджують факт направлення та отримання вказаної відповіді позивачем, а є лише фактом фіксування наявності відповіді в установі. Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем запиту взагалі.
Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію належить задовольнити.
При цьому, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надіслати відповідь на запит від 16.01.2021, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Згідно ст.13 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Щодо решти позовних вимог, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки запит фактично розглянуто, а запитувана інформація викладена в листі від 01.02.2021 №02-25/486, докази направлення якого позивачу - відсутні.
Відтак, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії слід задовольнити частково.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. При цьому відповідно до ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу. Таким чином, рішення у даній справі підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 241-246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Прилуцької міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.
Зобов'язати Виконавчий комітет Прилуцької міської ради надіслати ОСОБА_1 відповідь на запит від 16.01.2021, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 );
Відповідач - Виконавчий комітет Прилуцької міської ради (вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, 17500, код 04061814).
Повне рішення суду складено 25.03.2021.
Суддя Л.О. Житняк