18 березня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2621/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Капітоновій А.Ф., за участю представника позивача Лодиги М.Т., представника відповідача Малюченка С.Я. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року № Ф-13477-51, яка видана Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
Ухвалою від 18.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.09.2020 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, а саме скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року за № Ф-13477-51, яка видана Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.
Ухвалою від 01.10.2020 року прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову до розгляду.
01.10.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 16.11.2020 року судом вирішено питання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Судове засідання 10.12.2020 року не відбулось.
Ухвалою від 11.01.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 29.01.2021 року.
Судове засідання від 29.01.2021 року не відбулось.
Ухвалою суду від 08.02.2021 провадження у справі було зупинено для надання сторонам часу для примирення.
23.02.2021 року від відповідача надійшло клопотання про залишення уточненої позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
10.03.2021 року від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заву, відповідно до якого зазначено, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовані на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника. Згідно з п. 1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. На підставі викладеного, з урахуванням норм чинного законодавства та наявним податковим боргом, відповідачем сформовано вимогу від 13.02.2020 № Ф-13477-51 про сплату боргу (недоїмки). У зв'язку із чим вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Ухвалою від 18.03.2021 року поновлено провадження по справі.
В судовому засіданні представник позивача заперечувала, щодо залишення позову без розгляду.
Представник відповідача наполягав на залишені позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи клопотання по суті, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 вказаної статті Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Разом з цим, пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
При цьому, загальні правила, закріплені у вищенаведеній нормі адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів, у тому числі за результатом процедури адміністративного оскарження цих рішень, дій чи бездіяльності.
Суд враховує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI.
Статтею 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до абз.абз. 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Таким чином, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У тому числі, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі незгоди із отриманим рішенням про сплату недоїмки з єдиного внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Наведені правові норми свідчать проте, що як в адміністративному так і в судовому порядку платнику встановлюється десятиденний строк на оскарження відповідної вимоги контролюючого органу.
При цьому, такий строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
Як вбачається з матеріалів справи, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2018 року № Ф-13477-51 отримано на запит адвоката позивача 03.09.2020 року, у зв'язку із чим 14.09.2020 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, після отримання 23.09.2020 року, на запит адвоката вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-13477-51, позивач 30.09.2020 року звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову. В зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено десятиденний строк звернення до суду із позовною заявою.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді, належними доказами протилежного не доведено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач своєчасно звернувся до суду з позовною заявою, а клопотання Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
18.03.2021 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст. 243, 248 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позову без розгляду -відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Повний текст ухвали буде виготовлений протягом п'яти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлений 22.03.2021 року.
Суддя Д.К. Василяка