24 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/637/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови,
встановив:
I. Зміст позовних вимог
ОСОБА_2 (надалі - позивачка, ОСОБА_2 ) звернулась до суду з позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" ( надалі - третя особа, АТ КБ "Приватбанк"), в якому з урахування нової редакції позову від 09.03.2021 р., просить:
- визнати противоправними та незаконними дії старшого державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича щодо накладення арешту постановою про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. ( ВП №64049007) на грошові кошти ОСОБА_2 у Приватбанку, що надходять на рахунку № НОМЕР_1 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним;
- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. (ВП №64049007) щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Приатбанку, що надходять на рахунок № НОМЕР_1 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним;
- зобов'язати старшого державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича скасувати накладення арешту постановою про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. (ВП № 64049007) щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Приватбанку, що надходять на рахунок № НОМЕР_1 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним;
- зобов'язати старшого державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича у постанові про скасування накладення арешту про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. (ВП №64049007) щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Приватбанку. що надходять на рахунок № НОМЕР_1 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним, окремим пунктом зазначити: "В тому числі на кошти, які надійшли як до 12.01. 2021 року (соціальні накопичення на дату накладення арешту) так і на ті, що надійшли після вищезазначеної дати (а можливо ще надійдуть за період розгляду справи) та сплатити кошти саме ОСОБА_2 у повному обсязі, без права використовування Приватбанком вищезазначених коштів на інші потреби".
- зобов'язати старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича і в подальшому, у разі надходження "дитячих" грошей ОСОБА_2 на будь-які рахунки в будь-яких банках, не накладати на них арешт, а якщо це випадково станеться (і про це стане йому відомо) негайно скасовувати відповідною постановою.
II. Позиція позивача, заперечення відповідача
Вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що згідно постанови про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. ВП № 64049007 старшим державним виконавцем Камінським В. Р. накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , що містяться на її відкритих рахунках АТ КБ "Приватбанк". 14.01.2021 р. представником позивачки було повідомлено державного виконавця, що відповідно до підпункту 10 частини 1 ст. 73 Закону України " Про виконавче провадження" кошти на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, не можуть бути зверненні до стягнення, надавши довідку Приватбанку від 13.01.2021 про те, що один з рахунків НОМЕР_1 є одночасно і розрахунковим і соціальним, а саме, на який соціальні служби надсилають так звані "дитячі" кошти, як матері багатодітної родини, а також виписку Приватбанку по рахунку за період 01.10.2020 - 13.01.2021 р. про надходження на цей рахунок вказаних соціальних грошей. Позивачка вказує, що її письмові та усні звернення до відповідача та АТ КБ "Приватбанк" з метою вирішення питання щодо зняття арешту з соціальних ("дитячих") коштів ні до чого не привели, що стало підставою звернення до суду.
17.03.2021 року відповідачем надано до суду відзив на позов, яким просить відмовити у задоволені позову, вказуючи на те, що на виконанні Відділу перебуває виконавче провадження № 64049007, з примусового виконання виконавчого напису № 25591, виданого 23.11.2020 року приватним нотаріусом про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Ідея Банк" грошових коштів на підставі Договору кредиту та страхування № 262.00304.005897915 від 04.11.2019 р., укладеного між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_2 . На виконання вимог статей 10, 24, 48 Закону України "Про виконавче провадження" 12.01.2021 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена до банківських установ, в тому числі до АТ КБ "Приватбанк", для подальшого виконання. Відповідач зазначає, що накладаючи арешт на грошові кошти позивачки - боржника, державний виконавець у постанові № 64049007 від 12.01.2021 зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, державним виконавцем при винесенні постанови про арешт коштів боржника не було порушено вимог Закону України "Про виконавче провадження", а позивачкою не доведено державному виконавцю що її рахунок IBAN НОМЕР_2 , на який було накладено арешт, має спеціальний режим використання.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 26.02.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
09.03.2021 року позивачкою надано до суду адміністративний позов у новій редакції та усунуто інші недоліки позову.
Ухвалою суду від 15.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 24 березня 2021 р. о 10:00 год.
Даною ухвалою відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подання до суду даного позову до ухвалення судового рішення по справі. Зобов'язано Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 64049007.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, у т.ч. на електронні адреси, про що свідчать електронні звіти про отримання судових повісток.
При цьому, 23.03.2021 р. позивачкою надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
24.03.2021 р. від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Третя особа в судове засідання не прибула, про причини не явки суд не повідомила.
Відповідно до частини 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
23.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий запис, зареєстрований за № 25591, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за Договором кредиту та страхування № 262.00304.005897915 від 04.11.2019 р. на загальну суму 47 680,26 гривень.
06.01.2021 р. постановою старшого державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича ( далі - старший державний виконавець Камінський В.Р.) відкрито виконавче провадження № 64049007 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.
12.01.2021 р. старшим державним виконавцем Камінським В.Р. прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 52 634,38 грн.
22.01.2021 р. за вх. № 1082 відповідач отримав від Хмельницького С.Ю. , як представника ОСОБА_2, лист, яким просить надати вказівку АТ КБ "ПриватБанк" про зняття арешту (часткового!) на кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 у сумі 6 013,95 грн. оскільки ці кошти є соціальними, що надасть можливість ОСОБА_2 використати накопичені кошти на потреби дітей, яка є матір'ю 3-х дітей, додавши до цього листа довідки АТ КБ "ПриватБанк" про неможливість зняти арешт з рахунку від 21-01-2021 р. №20.1.0.0.0/7-210120/8212, про соціальний статус та соціальні надходження на рахунок НОМЕР_2 , посвідчення багатодітної родини та пенсійне посвідчення.
29.01.2021 р. відповідач листом за № 5206 повідомив Хмельницького С.Ю. , як представника ОСОБА_2 , про те, що відповідно до пункту 1 частини 4, абзацу 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. Інформація щодо коштів, на які заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, до відділу від Банку не надходила. Отже, прийняття Банком постанови про арешт коштів боржника, рахунки, на які накладено арешт, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.
Вважаючи свої права порушеними, а дії державного виконавця та постанову про арешт коштів боржника протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404- VIII), яким передбачено, зокрема,
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. ( ч. 1 ст. 1 Закону);
- відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів ( п. 3 ч. 1 статті 3 Закону);
- примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( ч. 1 статті 5 Закону);
- заходами примусового виконання рішень є, серед іншого, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ( стаття 10 Закону);
- виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ( частина 1 статті 18 Закону);
- виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 7 ч. 3 статі 18 Закону);
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону ( частина 1 статті 26 Закону);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. ( частина 5 статті 26 Закону);
- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. ( частина 1 статі 48 Закону);
- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. ( абз. перший частини 2 статі 48 Закону);
- забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, серед іншого, на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ( абзац другий частини другої статті 48 Закону).
- на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. ( частина 4 статі 48 Закону);
- арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення ( ч. 1 статті 56 Закону);
- арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 2 статті 56 Закону);
- арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 статті 56 Закону).
- копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 статті 56 Закону);
- виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. ( абзац другий частини другої статті 59 цього Закону);
- підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом ( пункт 1 частини 4 статті 59 цього Закону).
VI. Оцінка суду
З системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що державний виконавець здійснює примусове виконання рішень на підставі виконавчих написів нотаріусів та для забезпечення реального їх виконання накладає арешт на майно боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є не вчинення відповідачем дій по зняттю арешту з рахунку позивачки IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" після отримання державним виконавцем документального підтвердження про заборону законом звернення стягнення на соціальні виплати, які надходять на вказаний рахунок позивачки.
Вирішуючи вказані спірні правовідносини, суд враховує наступне.
Наказом Міністерства фінансів України №758 від 22 червня 2012 року затверджено Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, яким передбачено, що рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поротній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів ( абзац тринадцятий пункту 1.2 розділу I цього Порядку).
Відповідно до Постанови Національного банку України №492 від 12 листопада 2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (розділ 5, пункт 68). Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6).
Як вбачається з довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 13.01.2021, то станом на 13.01.2021 р. ОСОБА_2 має картку НОМЕР_3 ( IBAN НОМЕР_2 ), на яку отримує соціальні виплати, також на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
Отже, вказаний банківській рахунок позивачки, стосовно якого відповідачем було винесено постанову про накладення арешту, не є рахунком зі спеціальним режимом використання, і крім того, на нього можуть зараховуватися не тільки заробітна плата, а будь-які надходження (грошові кошти).
Разом з тим, як було зазначено вище, державний виконавець має право для забезпечення реального виконання виконавчого документу застосувати арешт коштів боржника (фізичної особи), що знаходяться на рахунку такого боржника у банківській установі, за винятком коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Перелік видів виплат та сум, на які не здійснюється звернення стягнення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" наведений у статті 73 зазначеного Закону. Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати, зокрема, допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідно до посвідчення серія НОМЕР_4 , виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Корабельного районного у місті Херсоні від 20.03.2019 р., позивачка має пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. Зокрема, має трьох малолітніх дітей, 2008 р.н., 2013 р.н., 2019 р.н., що підтверджується наявними у справі копіями свідоцтва про їх народження.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем всупереч передбаченої законом заборони вчинив протиправні дії шляхом накладення арешту на грошові кошти позивачки, що надходять на картковий рахунок № IBAN НОМЕР_2 ), як соціальні виплати.
При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на приписи ст. 52 Закону № 1404-VIII, частина третя якої передбачає, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Як вбачається зі змісту вказаної статті цього Закону, то вона регулює особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, проте, позивачка не відноситься до фізичної особи - підприємця.
Таким чином, встановивши в ході судового розгляду протиправність дій відповідача в частині накладення арешту на соціальні виплати, арешт яких заборонено законом, тому з метою відновлення порушеного права позивачки суд вважає за необхідне скасувати постанову старшого державного виконавця Камінського В.Р. про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. у виконавчому провадженні № 64049007 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у АТ КБ "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , як соціальні виплати, та зобов'язати старшого державного виконавця Камінського В.Р. скасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у АТ КБ "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , як соціальні виплати.
Щодо вимоги позивачки в частині визнання противоправними та незаконними дії старшого державного виконавця Камінського В.Р. щодо накладення арешту на її грошові кошти у АТ КБ "ПриватБанк", що надходять на рахунку № НОМЕР_5 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним, і як наслідок скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. та зобов'язати старшого державного виконавця Камінського В.Р. скасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у АТ КБ "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним, то суд вважає їх частково необґрунтованими, а саме, в частині накладення арешту на вказаний рахунок, який є одночасно і розрахунковим, оскільки як зазначалось вище та підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк", то на вказаний рахунок надходить також будь-яка інша виплата (переказ), а тому цій частині позов не підлягає задовленню.
Також суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивачки в частині зобов'язання у постанові про скасування накладення арешту про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. (ВП №64049007) щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Приватбанку. що надходять на рахунок НОМЕР_1 , який є одночасно і розрахунковим і соціальним, окремим пунктом зазначити: "В тому числі на кошти, які надійшли як до 12.01. 2021 року (соціальні накопичення на дату накладення арешту) так і на ті, що надійшли після вищезазначеної дати (а можливо ще надійдуть за період розгляду справи) та сплатити кошти саме ОСОБА_2 у повному обсязі, без права використовування Приватбанком вищезазначених коштів на інші потреби", а також зобов'язати старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича і в подальшому, у разі надходження "дитячих" грошей ОСОБА_2 на будь які рахунки в будь-яких банках, не накладати на них арешт, а якщо це випадково станеться (і про це стане йому відомо) негайно скасовувати відповідною постановою, оскільки на момент вирішення даних спірних правовідносин права позивачки у цій частині вимог є не порушені, а тому не підлягають судовому захисту.
Суд звертає увагу на те, що вирішуючи публічно-правові спори суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно могли мати місце у майбутньому.
При цьому суд враховує положення ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому або утримуватися від вчинення дій у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Разом з тим, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог та доводів позивачки, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин відповідачем не доведено законність дій, вчинених ним під час накладення арешту на кошти у виконавчому провадженні № 64049007 в частині накладення арешту на грошові кошти позивачки у АТ КБ "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , як соціальні виплати, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3 ст.139 КАС України)
Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI).
Разом з тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень.
Отже, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору повинен складати 908,00 грн.
Як встановлено судом, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а тому розмір судового збору складає 908,00 грн.
При цьому, ухвалою суду від 15.03.2021 р. позивачці відстрочено сплату судового збору, як члену багатодітної сім'ї згідно підпункт "г" пункту 2 частини першої статі 8 Закону № 3674-VI, а тому враховуючи часткове задоволення її позову, не сплачений позивачкою судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 до Державного бюджету України.
Щодо іншої частини не сплаченого судового збору в сумі 454,00 гривень, то враховуючи часткове задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -.
вирішив:
Позов ОСОБА_2 ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( місцезнаходження 73027, місто Херсон, вулиця Стрітенська, будинок 7, ЄДРПОУ 34906677), за участю третьої особи, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" ( місцезнаходження 01001, Україна,, м. Київ вул. Грушевського, 1-д, ЄДРПОУ 14360570 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати противоправними дії державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , як соціальні виплати.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича про арешт коштів боржника про від 12.01.2021 р. у виконавчому провадженні № 64049007 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , як соціальні виплати.
Зобов'язати старшого державного виконавця Корабельного районного відділ державної служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камінського Владислава Руслановича скасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 у Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк", що надходять на рахунок № НОМЕР_5 , як соціальні виплати.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Державного бюджету України ( стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у. м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 454,00 ( чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) грн.
Стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( місцезнаходження 73027, місто Херсон, вулиця Стрітенська, будинок 7, ЄДРПОУ 34906677) до Державного бюджету України ( стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у. м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 454,00 ( чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 105000000