11 березня 2021 року Справа № 280/9235/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 102, код ЄДРПОУ 35450246) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 №0001004904 та податкову вимогу від 17.03.2020 №7249-49.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що контролюючим органом в Акті встановлено порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиниму державному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з датою виписки - счень 2018 року та червень, серпень, жовтень 2019 року. В акті перевірки наведені податкові накладні граничний термін реєстрації яких припадав на 31.10.2019 відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України. Товариство направило вищенаведені податкові накладні на реєстрацію в ЄРПН- 31.10.2019 об 11-02 годині, про що свідчить електронний документ про направлення податкових накладних на сервер ДПС України. Разом з цим, електронна квитанція №1 про отримання вказаних податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН органом ДПС України надійшла засобами електронного зав'язку - 04.11.2019 о 12-01 годині. Отже, затримка реєстрації вищенаведених податкових накладних в ЄРПН сталася не з вини позивача. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Однак, з огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу, необхідно дійти висновку, що податкові накладні № 21005 від 02.10.2019, № 151002 від 15.10.2019, №81005 від 08.10.2019, №11002 від 01.10.2019 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх надіслання, а саме 31.10.2019. Отже, відсутні підстави вважати, що у даному випадку наявна вина позивача щодо несвоєчасної її реєстрації. Таким чином, позивачем в межах граничного строку реєстрації податкових накладних надіслано податкові накладні, що свідчить про те, що ним добросовісно вживалися заходи для виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних. З урахуванням викладених обставин, вважаємо , що Позивачем вжито усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкових накладних , а тому у Відповідача відсутні правові підстави для притягнення TOB «РІФ СІЧ» до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізької області від 10.01.2020 року №0001004904 про застосування штрафних санкцій в сумі 20584,39 грн. підлягає скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, надав до суду відзив (вх. №7060 від 04.02.2021), в якому зазначає, що згідно з пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладання на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимого статей 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штраф у відповідних розмірах. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та випадків, визначених підпунктом 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» ПК України. Крім того, на Офіційному порталі ДПС України не було жодних повідомлень ще до тимчасового обмеження роботи електронних сервісів та інформаційних систем в період з 31.10.2019 по 04.11.2019. У зв'язку з вищевикладеним, діючим законодавством не передбачено звільнення від кідповідальності платника за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які зазначені в акті камеральної перевірки у зв'язку з переліченими у запереченні ТОВ "РІФ СІЧ", код за ЄДРПОУ 35450246 обставинами. Таким чином, платником порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які зазначені в акті камеральної перевірки, зареєстровані з порушенням термінів реєстрації. У задоволенні позову просить відмовити.
03.03.2021 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№12721), відповідно до якого надано додаткові пояснення по справі.
Ухвалою судді від 11 січня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/9235/, розгляд справи призначено в письмовому порядку без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріф Січ» зареєстровано як юридична особа, про що 02.10.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис № 1 103 102 0000 021070, основний вид економічної діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75 у порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «Ріф Січ» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних з датою виписки за період діяльності січень 2018 року та червень, серпень, жовтень 2019 року. За результатами перевірки складено Акт від 25.11.2019 № 0368/08-01-49-04/35450246 (далі - Акт від 25.11.2019), відповідно до висновків якого встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме порушено термін реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних: № 21005 від 02.10.2019; № 151002 від 15.10.2019; №81005 від 08.10.2019; №11002 від 01.10.2019.
Не погоджуючись з висновками Акту від 25.11.2019 TOB «РІФ СІЧ» в порядку п..86.7 ст.86 Податкового кодексу України направив до відповідача заперечення (вхідний ГУ ДПС у Запорізькій області №40010/10 від 03.01.2020).
Розглянувши заперечення позивача, відповідачем за вих. №527/10/08-01-49-04 від 09.01.2020 направлено лист «Про надання відповіді» на адресу позивача, в якому зазначено щодо правомірності висновків викладених в Акті, а обставини та зміст заперечень позивача такими, що не спростовують висновків Акту.
На підставі акту перевірки від 25.11.2019 № 0368/08-01-49-04/35450246 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення за формою «Н» від 10.01.2020 №0001004904 про сплату штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 20584,39 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано Товариством поштовим зв'язком 20.01.2020.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення - рішення незаконним та таким, що винесене в порушення вимог чинного законодавства, позивачем було направлено скаргу від 31.01.2020 за вих.. № 3101/2 до Державної податкової служби України в порядку адміністративного оскарження вищезазначеного ППР.
Рішенням Державної податкової служби України від 31.03.2020 за №11626/6/99-00-08-05-05-06 у задоволенні скарги було відмовлено , а податкове повідомлення-рішення без змін.
На адресу позивача надійшла Податкова вимога від 17.03.2020 № 7249-49 щодо наявності податкового боргу у сумі 20 584,39 грн.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення та вимогу протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як слідує з матеріалів адміністративної справи позивачем виписано: по взаємовідносинам з ПАТ «Мотор Січ» 02.10.2019 податкову накладну №21005, по взаємовідносинам з ТОВ Будівельна компанія «Будтрест» 15.10.2019 податкову накладну №151002, по взаємовідносинам з ТОВ «Зерно-Торг» 08.10.2019 податкову накладну №81005, по взаємовідносинам з ПАТ «Мотор Січ» 01.10.2019 податкову накладну №11002. Вказані накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.11.2019, термін порушення реєстрації податковим органом встановлено 4 дні.
До матеріалів адміністративного позову позивачем додано інформацію з системи «Єдине вікно подання електронної звітності». Згідно даних відображених в системі надсилання та реєстрації податкових накладних, дані документи були надіслані в 31.10.2019 в період часу з 11:02 до 11:11, що зафіксовано в повідомленні з програмного забезпечення від 31.10.2019. При цьому згідно квитанції про отримання вказаних податкових накладних їх реєстрація в ЄРПН органів ДПС України надійшла засобами електронного зв'язку 04.11.2019.
Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
В п.2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядк №1246) передбачено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно п.11-13 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Як слідує з матеріалів справи, податковий орган не надав доказів про надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних протягом операційного дня 31.10.2019. Квитанція про прийняття або неприйняття даних податкових накладних податковий орган надіслав податковий орган 04.11.2019. тобто, через 4 дні за днем подання документів.
З огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу, суд зазначає, що податкові накладні № 21005 від 02.10.2019, № 151002 від 15.10.2019, №81005 від 08.10.2019, №11002 від 01.10.2019 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх надіслання, а саме 31.10.2019, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2020 №0001004904.
Відтак, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України. Позивач не припустився протиправних дій в даному випадку тому, навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №806/832/17; від 27.03.2018 року у справі М825/2411/16, від 26.06.2018 року у справі №806/2219/16, від 22.11.2018року у справі № 813/815/18, від 26.11.2018 року у справі №813/815/18.
Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Протиправність діяння обумовлена невиконанням чи неналежним виконанням вимог, встановлених законом. Відповідальність за діяння можлива лише у разі, якщо на особу покладено обов'язок діяти у певний ситуації у визначений спосіб. Відсутність вини платника податків унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.
Таким чином, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України можливе лише за наявності безпосередньої його вини.
Вказану правову позицію також викладено в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №819/777/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 17.03.2020 №7249-49 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Статтею 60 Податкового кодексу України передбачено підстави відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги
Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; ковій вимозі.
Відповідно до п. 60.5. ст.. 60 Податковогоо кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з врахуванням того, що податковим органом визначено податковий борг за податковим рішенням від 10.01.2020 визначено неправомірно, відтак визначення вказаної суми боргу у податковій вимозі є також необгрутованим.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що 07.12.2020 між Адвокатським борю «Валерії Скрими» та ТОВ «Ріф Січ» укладено Договір №25/20 про надання правової допомоги.
07.12.2020 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №2, відповідно до якої визнчається порядок оплати юридичних послуг за надання правової допомоги у судовій справі №280/9235/20 за позовом ТОВ «Ріф Січ» до ГУ ДПС у Запорізькій області. Вартість послуг визначена: правовий аналіз наданих документів - 1 год. - 1000 грн.; підготовка матеріалів для позовної заяви - 1 год. - 1000 грн.; складення позовної заяви - 2 год. - 2000 грн., подання позовної заяви - 1 год. - 1000 грн., всього 5000 грн.
11.01.2021 між сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) до Додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги №25/20 від 07.12.2020 та довідка №25/02 від 11.02.2021 про підтвердження факту оплти коштів у розмірі 5000 грн. на виконання умов Додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги від 07.12.2020.
Розглядаючи вказані документи, суд зазначає, що надана Додаткова угода №2 до Договору від 07.12.2020 є неналежним доказом, оскільи позов надійшов до Запорізького окружного адміністративного суду 16.12.2020, відтак у сторін були відсутні дані щодо номеру справи станом на 07.12.2020, що не могло бути відображено в додатковій угоді.
Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5000 грн. є документально не підтвердженими.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 102, код ЄДРПОУ 35450246) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 року №0001004904 та податкову вимоги від 17.03.2020 № 7249-49, що винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РФІ СІЧ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 березня 2021 року.
Суддя О.О. Артоуз