Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 березня 2021 р. Справа№200/11694/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Новіковій С.А., за участю представника Позивача Баранаєвої А.О., представника Відповідача Никипорець М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними Акту розслідування нещасного випадку форми НТ №12лк від 31.08.20 р. та Акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 31.08.20 р., встановлення факту, що нещасний випадок від 23.06.1998 р., який стався з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаний із виконанням службових обов'язків, зобов'язати Головне управління МВС України в Донецькій області скласти Акти розслідування про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5 із зазначенням, що нещасний випадок стався в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся із позовом до Головного управління МВС в Донецькій області про визнання протиправними Акту розслідування нещасного випадку форми НТ №12лк від 31.08.20 р. та Акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 31.08.20 р.; встановлення факту, що нещасний випадок від 23.06.1998 р., який стався з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаний із виконанням службових обов'язків; зобов'язання Головного управління МВС України в Донецькій області скласти Акти розслідування про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5 із зазначенням, що нещасний випадок стався в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.20 р. у справі №200/6313/19-а частково задоволені позовні вимоги Позивача, а саме визнано протиправною відмову Відповідача провести службове розслідування за подіями від 23.06.1998 р. та зобов'язано Відповідача провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , під час виконання службових обов'язків 23.06.1998 р. Також зазначає, що нещасний випадок стався при виконанні Позивачем службових обов'язків 23.06.1998 р., коли він перебував на посаді оперуповноваженого ВКР Червоногвардійського РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, в зв'язку із чим Відповідач повинен був скласти акти розслідування про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5 із зазначенням в них, що нещасний випадок стався в період проходження служби.
Відповідач проти позову заперечував, вказував на те, що розслідування та складання Актів розслідування про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5 є виключною компетенцією Комісії з рослідування нещасного випадку. Крім того, Позивач не звертався до військово-лікарської комісії, він лише став на облік для медичного обслуговування у лікарні як пенсіонер МВС.
Заслухавши пояснення представника Позивача, заперечення Відповідача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
На виконання рішення суду у справі №200/6313/19-а Відповідачем було прийнято наказ №2лк від 15.05.20 р. Про створення комісії з рослідування нещасного випадку, що стався у 1998 р. з Позивачем, яка повинна розслідувати нещасний випадок та доповісти про результати Відповідачу.
31.08.20 р. Відповідачем було складено Акт №12лк про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 10, гуртожиток №2 Донецького державного університету, в висновку якого зазначено недотримання Позивачем правил особистої безпеки, що виразилася у зниженні пильності та не здійснення контролю за агресивно налаштованим правопорушником, недотриманні вимог ст. 151 ЗУ «Про міліцію», недостатніх навичках володіння прийомами рукопашного бою.
Також 31.08.20 р. було складено Акт за формою Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 23.06.1998 р., яким встановлено, що нещасний випадок з Позивачем, внаслідок якого він отримав компресійний перелом CIV хребта з пошкодженням диска і міжсуглобного зчленування, стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків та вирішено, керуючись п.3.11 розділу 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом №1346 від 27.12.02 р., у відношенні ОСОБА_1 скласти акт за формою НТ.
Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до п.3 розділу "I. Загальні положення" Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року N 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року N 788) поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію".
Питання, пов'язані з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, врегулюванні правовими нормами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 р. N 1346 (надалі - Порядок N 1346).
Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 3.19 розділу 3 Порядку N 1346, нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку №1346, за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
Відповідно до пунктів 3.9, 3.10, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Пунктами 3.12, 3.14 Порядку №1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Відповідно до пункту 3.15 Порядку №1346, затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;
- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;
- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);
- до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).
На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.
За приписами п.3.8 розділу 3 Порядку N 1346, Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
Суд встановив, що комісією, яка склала акт розлідування нещасного випадку, що стався у 1998 році з Позивачем, проведено заходи відповідно Порядку, а саме:
- отримано пояснення від ОСОБА_1 ;
- отримано інформацію УІАП ОСОБА_2 ;
- отримано виписку з амбулаторної карти №1523 лікарні УВС;
- додано до матеріалів службового розслідування завірену копію висновку службового розслідування від 12.10.1998 р., завірену копію Акту про обставини отримання травми б/н від 12.10.1998 р., копію висновку службового розслідування від 12.10.1998 р., витяги з БД «Кадри» щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , карту схему місця події, пояснення свідка ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що підставою для неможливості складання акту за формою Н-1* (НТ*) у відношенні оперуповноваженого ВКР Ч-Гвардійського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 стала неможливість на підставі зібраних документів визначити час, місце події, причини та наслідки нещасного випадку. А саме, нещасний випадок трапився 23.06.1998 р., проте Позивач звернувся до медичного закладу лише 29.06.1998 р., хоча із тривалою втратою працездатності по 19.11.1998 р., проте неможливо на підставі наданих документів встановити причиний зв'язок між затриманням злочинця та отриманням ушкодження.
Крім того, суд не бере до уваги Висновок службового розслідування від 12.10.1998 р., так як, відповідно до п. 3.5 Положення, службове розслідування проводиться відповідною комісією, до складу якої не може входити керівник постраждалої особи, якщо він безпосередньо керував відповідними слідчо-оперативними діями, тобто ОСОБА_2 був присутній при затриманні, а отже не міг підготувати відповідний висновок.
Згідно із п. 3.1 Положення, про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Визначальний в даному випадку є негайне повідомлення керівника, що в нашому випадку відбулося зі спливом значного проміжку часу.
А тому суд вважає, що комісією з розслідування нещасного випадку було використано всі надані їй повноваження, передбачені Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 р. N 1346.
Статтею 55 Основного Закону України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказаним положенням Конституції України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, яка наділяє кожну особу правом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 32, код в ЄДРПОУ 08592158) про визнання протиправними Акту розслідування нещасного випадку форми НТ №12лк від 31.08.20 р. та Акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 31.08.20 р., встановлення факту, що нещасний випадок від 23.06.1998 р., який стався з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаний із виконанням службових обов'язків, зобов'язати Головне управління МВС України в Донецькій області скласти Акти розслідування про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5 із зазначенням, що нещасний випадок стався в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік - відмовити повністю.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частини рішення складені та проголошені в судовому засіданні 23 березня 2021 року.
Повний текст рішення суду виготовлений 25 березня 2021 року.
Суддя Є.В. Череповський