25 березня 2021 року Справа № 160/1042/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
22.01.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000099/1 від 23.09.2020 року;
- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2020/00194 від 07.12.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Митниця у своєму рішенні вказує, що рівень митної вартості товарів, що ввозяться позивачем, більший з наявною у митниці інформацією, проте в рішенні відсутня інформація, що за наведеною відповідачем митною декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару. У зв'язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернуто до оскарження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10.02.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/1042/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
01.03.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП», код ЄДРПОУ 40861807, зареєстроване як юридична особа 29.09.2016 року.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» (далі - позивач) та «ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD» - Китай, був укладений зовнішньо - економічний контракт №WW TNP 20180710 від 10.07.2018 року.
За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» (Покупець) купує товар у «ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD» Китай (Продавець).
Пунктом 1.1. Контракту визначено, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити на умовах FOB, SHENHEN, Інкотермс 2000/ товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких вказується в Специфікації до цього Контракту.
Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США, на умовах FOB SHENHEN, Китай та вказується у специфікаціях на відповідну поставку.
Згідно п. 6.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах (якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації):
- 100% балансовий платіж не пізніше 30 днів від дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу товару з порту відвантаження рахувати дату, вказану у коносаменті;
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНІТ ГРУП» та Позивачем був укладений Договір транспортного експедирування №06.12.2019/504ОД від 06.12.2019р., згідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНІТ ГРУП» бере на себе зобов'язання за плату й за рахунок Виконавця надавати або організовувати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.
На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» та «ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD» було організовано поставки товарів з Китаю до України.
15.09.2020 року декларантом було подано митну декларацію №UA110150/2020/015188 (номер встановлений після коригування - UA110150/2020/015680), відповідно до даної декларації була заявлена митна вартість товару, що вказана в Комерційному Інвойсі №2020WW231 від 22.07.2020 року, у розмірі - 30 562,56USD.
Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.
Так, у митній декларації поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до інвойсу (графа 22).
На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:
- Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 22.07.2020;
- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.07.2020;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) WW20SC231 від 07.05.2020;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 2020WW231 від 22.07.2020;
- Коносамент (Bill of lading) ONEODS-YMI304N від 04.08.2020;
- Коносамент (Bill of lading) ONEYSZPAA1372410 від 04.08.2020;
- Домашній коносамент (House bill of lading) WMS20072986 від 04.08.2020;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6990 від 11.09.2020;
- Сертифікат про походження товару (Форми А (Certificate of origin form A (GSP)) G203293320000003 від 31.07.2020;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару 230 від 22.05.2020;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару 279 від 31.07.2020;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2971 від 11.09.2020;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №6990 від 11.09.2020;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, маршрутна довідка №6990 від 14.09.2020;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 18.05.2020;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 5 від 21.05.2020
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. угода №1 від 13.06.2019;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. угода №2 від 26.07.2020;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення н WW-TNP-20180710 від 10.07.2018;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 27.06.2019;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 27.06.2019;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів. що декларуються №WW-TNP-20180710 від 10.07.2018;
- Договір (контракт) про перевезення 06.12.2019/504ОД від 06.12.2019;
- Договір (контракт) про перевезення Заявка 6990 від 22.07.2020;
- Декларація № UA110190/2018/511104 від 20.11.2018;
- Декларація № UA110190/2018/511108 від 20.11.2018;
- Лист від 14.09.2020;
- Сертифікат Бізнес Асоціації від 12.12.2019;
- Судове рішення по справі № 160/3588/20 від 07.07.2020;
- Експортна митна декларація від 22.07.2020;
- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110150/2020/015188 від 15.09.2020.
Уповноваженою особою митного органу було складено та направлено декларанту повідомлення наступного змісту: «ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» до митного контролю та оформлення 15.09.2020 за ЕМД №UA110150/2020/015188 від 15.09.2020 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником товару (код 4104 в гр..44) від 10.07.2018 №WW-TNP-20180710 ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD, специфікацію від 21.05.2020 №5; рахунком-інвойс від 22.07.2020 №2020WW231. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB-SHEKOUSHENZHEN, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано Договір ТЕО №06.12.2019/504ОД від 06.12.2019; рахунок №2971 від 11.09.2020; довідку №6990від 11.09.2020; заявку №6990 від 22.07.2020, маршрутна довідка 6990. Згідно Заявки №6990 від 22.07.2020 визначена вартість морського фрахту, ПРР, ТЕО в порту, авто доставка, винагорода Експедитора на рівні 3060 дол.США. Вартість вище зазначених послуг у національній валюті не відповідає здійсненому розрахунку за офіційним курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку №2971 від 11.09.2020. Визначені статті витрат по транспортуванню вантажу у Заявці №6990 від 22.07.2020 не відповідають переліку послуг згідно рахунку №2971 від 11.09.2020, а саме місце надання послуг. Згідно декларації митної вартості до ціни товару додані транспортні витрати-52844,40 грн., що відповідають вартості виключно вартості морського фрахту згідно рахунку №2971. Згідно п. 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг)-це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.»
На зазначене повідомлення позивачем 18.09.2020 року було надано відповідь та додаткові документи:
1. Лист від експедитора №6990 від 17.09.2020;
2. Лист від виробника від 16.09.2020 року з перекладом;
3. Додаткова угода №1 від 4.08.2020 року до Заявки №6990 від 22.07.20 року до договору ТЕО №06,12,2019/5040Д від 6.12.2019 року;
4. Бухгалтерська довідка №2 станом на 17.09.2020 року;
5. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712 за 01.01.2020-17.09.2020 рр.;
6. Акт №2971 про надання транспортно-експедиторських послуг від 14.09.2020 року.
Надалі митним органом було складено та направлено декларанту повідомлення №2, у якому зазначає, що за результатами аналізу фактів, зазначених у листі декларанта від 18.09.2020 та додатково наданих документів повідомляємо наступне. 1) Щодо транспортних витрат. Декларант у листі зазначає, що витрати на морський фрахт склали 1890 дол. США, що за курсом долара на міжбанківському валютному ринку на дату виставлення рахунку (11.09.2020 - 27,96 грн/дол) складає 52 844,4 грн. Керуючись положеннями частини п'ятої ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. У рахунку від 11.09.2020 №2971, довідці від 11.09.2020 №6990 та заявці №6990 відсутні відомості щодо вартості морського фрахту у розмірі 1890 дол.США Проте, 21.09.2020 декларантом додатково надано додаткову угоду від 04.08.2020 до Заявки №6990, в якій виділена окремо вартість морського фрахту у розмірі 1890 дол.США. Враховуючи дату підписання додаткової угоди, вказаний документ був у наявності у декларанта на момент подання ЕМД №UA110150/2020/015188 від 15.09.2020, проте відразу не наданий, що викликає обґрунтовані сумніви у його достовірності. Згідно додаткової угоди від 04.08.2020 до Заявки №6990 споживачем послуги морського перевезення є клієнт, який надає експедитору коносамент, як підтвердження наявності договору морського перевезення, на підставі яких експедитор здійснює внутрішньо портове експедирування. Експедитор перераховує кошти за послуги, пов'язані з морським перевезенням вантажу, організатору такого перевезення. Сума, сплачена за морське перевезення вантажу,перераховується на підставі договору морського перевезення (коносамент). З урахуванням терміну FOB згідно Інкотермс, за яким всі витрати у порту відправлення (із завантаженням на борт судна) покладені на продавця, внутрішньо портове експедирування здійснюється ТОВ «Таніт Груп» (експедитор) виключно у порту призначення на території України. Враховуючи зазначені положення, організатор морського перевезення діє на підставі договору морського перевезення (коносамент) з клієнтом (ТОВ «Торгова група «ТНП»). ТОВ «Таніт Груп»(експедитор) здійснює виключно внутрішньо - портове експедирування на території України на підставі коносаменту, який надано клієнтом. При цьому, згідно наданої до митного оформлення заявки на транспортування №6990 від 22.07.2020, у переліку замовлених експедитору послуг зазначено морське перевезення, вартість якого на рівні 52 844,40 грн. також вказана експедитором у рахунку-фактурі №2971 від 11.09.2020, довідці №6990 від 11.09.2020 та в додатково наданому акті про надання транспортно-експедиційних послуг №2971 від 14.09.2020. Заявлені у вищезазначених документах витрати, понесені ТОВ «Таніт Груп» на морське перевезення, не передбачені як такі, що покладені на експедитора. 2) У повідомлення №1 зазначалось, що у наданій копії декларації країни відправлення вказано номер коносаменту №Е982007221037, що не відповідає коносаменту зазначеному у гр. 44 ЕМД №UA110150/2020/015188. У листі б/н від 18.09.2020 декларант зазначає, що номер Е982007221037- це відвантажувальний номер, який генерується системою морської лінії. Це твердження є таким, що не відповідає дійсності. Згідно Закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», в графі 14 заповнюється реєстраційний номер коносаменту або транспортних накладних. Зазначені у гр. 44 ЕМД№UA110150/2020/015188 коносаменти (ONEODS-YMI304N, ONEYSZPAA1372410, WMS20072986) не відповідають транспортній накладній в декларації країни відправлення - №Е982007221037, який до митного оформлення та в рамках проведення консультацій не надавався.
На вказане повідомлення позивачем 23.09.2020 року було надано відповідь про те, що всі необхідні документи для визначення митної вартості товару були подані; інших документів на даний момент підприємство надати не має можливості.
На підставі наданих документів Державною митною службою України Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2020/000099/1 від 23.09.2020 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2020/00194 від 23.09.2020 року.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110150/2020/000099/1 від 23.09.2020 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме:
1. Посуд столовий та кухонний з фарфору: - Чашка з силіконовою кришкою 440мл. 21-279-062 -2520шт. - Чашка з силіконовою кришкою 440мл. 21-279-063 -2520шт. - Чашка з силіконовою кришкою 440мл. 21-279-064 -2520шт. - Чашка з силіконовою кришкою 440мл. 21-279-065 -2520шт. - Чашка 360мл. 21-279-056 -2520шт. - Чашка 360мл. 21-279-056 -2520шт. -Чашка 360мл. 21-279-057 -2520шт. - Чашка 360мл. 21-279-058 -2520шт. - Чашка 360мл. 21-272-050 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-272-052 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-272-051 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-272-049 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-272-033 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-272-045 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-272-0047- 2016шт. - Чашка 360мл. 21-279-106 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-279-107 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-279-102 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-279-103 -2016шт. Чашка 360мл. 21-279-104 -2016шт. - Чашка 360мл. 21-279-105 -2016шт. Торгівельна марка Keramia. Виробник ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD Країна виробництва: Китай
Розрахована декларантом митна вартість товару становила 32 449,84 USD (908 605,25 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації - 28,0003)), а вартість митних платежів - 290 753,69 грн., внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 47 296,56 USD (1334042,04 грн. (курс валюти - 28,2059), а вартість митних платежів склала - 426 893,49 грн.
Як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів полягають у припущеннях та необґрунтованих сумнівах щодо заявленої декларантом вартості товару. Інспектор при складанні даної картки відмови посилається на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.
Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала -134 129,04 грн.
Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картки відмови на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Відносно спірної ЕМД, відповідачем встановлені наступні порушення:
- згідно Заявки №6990 від 22.07.2020 визначена вартість морського фрахту, ПРР, ТЕО в порту, авто доставка, винагорода Експедитора на рівні 3060 дол.США. Вартість вищезазначених послуг у національній валюті не відповідає здійсненому розрахунку за офіційним курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку №2971 від 11.09.2020;
- визначені статті витрат по транспортуванню вантажу у Заявці №6990 від 22.07.2020 не відповідають переліку послуг згідно рахунку №2971 від 11.09.2020, а саме місце надання послуг;
- згідно декларації митної вартості до ціни товару додані транспортні витрати - 52844,40 грн, що відповідають вартості виключно вартості морського фрахту згідно рахунку №2971. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МК України), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;
- у рахунку від 11.09.2020 №2971 та довідці від 11.09.2020 №6990 відсутні відомості щодо вартості транспортно-експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, а саме за межами митної території України;
- у наданій копії декларації країни відправлення вказано номер коносаменту №Е982007221037, що не відповідає коносаментам зазначених у гр.44 ЕМД №UА110150/2020/015188 (ONEODS-УМІ304N, ONEYSZРАА1372410, WМ820072986. Іншого транспортного документу, що у порушення вимог ст. 355 МК України, до митного оформлення не надавався, може свідчити про перевантаження контейнеру та наявність додаткових витрат пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару у відповідності до ч.10 ст.58 МК України.
Розглядаючи встановлені відповідачем порушення, судом встановлено, що відповідно до пункту 3.4 договору транспортного експедирування № 06.12.2019/5040Д від 06.12.2019 року рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, оплачувані Експедитором нерезидентам України та/або їх українськими агентам на користь таких нерезидентів, виставляється Експедитором в гривнях по курсу продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату виставлення рахунку. Рахунок за послуги, надані в межах митної території України та інші додаткові витрати, понесені Експедитором на території України, виставляється Експедитором в гривнях по курсу НБУ на дату виставлення рахунку.
Таким чином, Морський фрахт за межами України склав 1890 доларів США, що по курсу продажу долара США 27,96 грн./дол. на міжбанківському валютному ринку України на дату виставлення рахунку 11.09.2020 дорівнює 1890дол. США*27,96=52844,44 грн. Що повністю відповідає сумі в графі Морський фрахт за межами території України 52 844,40 грн. в рахунку №2971 від 11.09.2020.
Всі інші послуги були надані в межах митної території України, а отже виставлені Експедитором в гривнях по курсу НБУ на дату виставлення рахунку 1170 дол.* 27,8346=32566,48 грн.
Експедитор до рахунку №2971 від 11.09.2020 року в пункт 2 (Транспортно-експедиторське обслуговування, організація перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи, документальне оформлення на території України) включив витрати на зберігання контейнеру в порту м. Одеси з дати вивантаження контейнеру в порту 05.09.2020 до дати відправлення контейнеру з порту 12.09.2020 згідно з тарифами порту, про що він повідомив на запит відповідача в листі від 17.09.2020 року. Загальна сума зберігання склала 2819,08 грн. (з НДС) або 2819,08грн /27,8346 = 101,28 дол. (з НДС).
Дана сума не була включена в суму заявки №6990 від 22.07.2020 року, осільки на момент підписання заявки не було відомо, скільки саме діб контейнер буде стояти в порту в м. Одеса до моменту вивезення. Вказані витрати є додатковими витратами, не включеними в п.11 заявки, але можливість їх передбачена пунктом 17 Заявки №6990 від 22.07.2020 року.
Таким чином загальна сума рахунку складається з вищенаведених сум: 52844,40 грн.+ 32566,48 грн. + 2819,08 грн. = 88229,96 грн.
Відповідачем зазначено, що визначені статті витрат по транспортуванню вантажу у Заявці №6990 від 22.07.2020 не відповідають переліку послуг згідно рахунку №2971 від 11.09.2020, а саме місце надання послуг.
Позивачем було додано додаткову угоду №1 від 04.08.2020 до Заявки №6990 від 22 липня 2020 р. до договору ТЕО №06.12.2019/5040Д від 06.12.2019.
Відповідачем вказано, що згідно декларації митної вартості до ціни товару додані транспортні витрати 52844,40 грн., що відповідають вартості виключно вартості морського фрахту згідно рахунку №2971.
Відповідно до умов контракту від 10.07.2018 року №WW-TNP-20180710, укладеного позивачем з компанією ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD, останній зобов'язався поставити на комерційних умовах поставки FOB - SHEKOU SHENZHEN, China, згідно «Інкотеремс-2000» Відповідно до умов контракту (п.2.2.) ціна на товар включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат зі сплати митного оформлення та інші витрати в країні відправлення.
Відповідно до п. 1.1. умов договору транспортного експедирування №06.12.2019/5040Д від 06.12.2020 року ТОВ «Таніт Груп» (далі - експедитор) взяло на себе зобов'язання за дорученням Клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг необхідних для доставки вантажу. Згідно п.2.1.1.Експедитор має право укладати Договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами компаніями експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків за цим Договором.
Таким чином, судом встановлено, що всі витрати в країні відправлення були включені у вартість товару. Після виходу товару з порту SHEKOU, SHENZHEN, CHINA до порту Одеса, Україна, всі послуги пов'язані з морським перевезенням входять у вартість морського фрахту (1890 дол. США), які Експедитор зобов'язаний перевести від імені Клієнта на підставі договору морського перевезення (коносаменту) організатору такого перевезення, а саме морському перевізнику.
Лише після прибуття контейнеру в порт м. Одеси і надання Клієнтом оригіналів коносаменту, Експедитор може приступати до виконання транспортно-експедиційних послуг.
Таким чином, транспортно-експедиційні послуги Експедитора були здійснені на території України, тому Експедитор в графі 3 рахунку Експедиторська винагорода вказує Експедиторська винагорода на території України.
Митний орган зазначив, що у наданій копії декларації країни відправлення вказано номер коносаменту №Е982007221037, що не відповідає коносаментам зазначених у гр. 44 ЕМД №UA110150/2020/015188 (ONEODS-YMI304N, ONEYSZPAA1372410, WMS20072986). Наявність іншого транспортного документу, що у порушення вимог ст. 355 МК України, до митного оформлення не надавався може свідчити про перевантаження контейнеру та наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару у відповідності до ч.10 ст.58 МК України.
Суд зазначає, що вказане твердження відповідача не відповідає дійсності та вимогам Митного кодексу України, що підтверджується наступним.
Статтею 355 Митного кодексу України визначено обов'язок підприємств щодо збереження митних декларацій та документів, необхідних для проведення перевірок дотримання вимог митного законодавства України.
Відповідно до умов контракту від 10.07.2018 року №WW-TNP-20180710, укладеного позивачем з компанією ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD останній зобов'язався поставити товар на комерційних умовах поставки FOB - SHEKOU SHENZHEN, China, згідно Інкотермс-2000. Відповідно до умов контракту (п.2.2.) ціна на товар включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат зі сплати митного оформлення та інші витрати в країні відправлення.
ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD надав TOB «ТГ «ТНП» оригінали коносаменту WMS20072986 , в якому видно, що контейнер був завантажений на судно YM WONDROUS 028W 04.08.2020 року. На запит позивача, після приходу контейнеру в порт м.Одеси, Експедитор надав маршрутний лист, в якому видно, що контейнер перевантажувався на судно YM INVENTIVE 304N в порту Istanbul Turkey (Kumport) і попрямував до Одеси, Україна, звідки контейнер було транспортовано до м. Дніпро Україна автотранспортом.
Транспортування контейнеру SEGU4332086 здійснювалось відповідно до коносаментів WMS20072986(ONEYSZPAA 1372410, ONEODS-YMI304N), які підтверджують маршрут руху контейнеру морем, і були надані при поданні декларації. З вказаних документів вбачається, що додаткових витрат, пов'язаних із перевантаженням контейнеру SEGU4332086 не було.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 ст. 53 МК України). Як вбачається з вказаної статті, експортна митна декларація не є документом, що підтверджує митну вартість товару (особливо зважаючи на ту обставину, що вартість товару включає транспортування до порту відправлення).
Також, судом встановлено, що ТОВ «Торгова група «ТНП» звернулося до ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD з проханням надати лист-роз'яснення з питання умов поставки товарів.
У листі ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD (додається) роз'яснює, що номер E982007221037 не є номером транспортного документа, по якому здійснюється постачання товару. Цей номер є системним навантажувальним номером, згенерований системою і не є номером коносаменту. Це пов'язано зі специфікою оформлення експортних митних декларацій в КНР і не має жодного відношення до української митниці. Цим же листом ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD підтвердило, що організувало відвантаження товарів по інвойсу 2020WW231 від 22.07.2020 згідно з умовами FOB SHENZHEN в порту в контейнері SEGU4332086 (коносамент номер WMS20072986 та лінійний коносамент номер ONEYSZPAA1372410). Ні з якими іншими коносаментами стосовно даної поставки ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD справи не мав.
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення даних норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.
Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.
Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.
Зворотного суду не доведено.
Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.
Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.
Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).
При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб'єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.
З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.
Додатково суд зазеначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.
Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110150/2020/00194 від 07.12.2020 року, митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржувана картка відмови не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в картці відмови відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.
Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.
Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2875 від 12.01.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В позовній заяві позивачем зазначено про стягнення судових витрат на правничу допомогу, та вказано, що документальне підтвердження загальної суми до стягнення, буде надано позивачем до судових дебатів. Станом на день розгляду справи судом та закінчення процесуального строку подання документів під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, представником позивача не подано додаткових документів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а тому суд не вирішує питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» (юридична адреса: пр-т. Слобожанський, 31Д, м. Дніпро, 49000; адреса для листування: б-р. Катеринославський, 2, пов. 6, кім. 1, код ЄДРПОУ 40861807) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43350935) про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000099/1 від 23.09.2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2020/00194.
В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова