25 березня 2021 року Справа 160/4230/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (вул.Гагаріна, 1, селище Українське, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 52720, код ЄДРПОУ 04339126) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, -
22.03.21 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та ОСОБА_2 в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідачів щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 офіційного веб-сайту https://ukrsr.otg.dp.gov.ua/ua Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області рішення четвертої сесії VIII скликання Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 119 - 04/VIIІ від 12.01.2021 року " Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 "
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4230/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 23.03.2021 р.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ адміністративним судом, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу державної влади.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
Відтак, заявлення позивачем позовних вимог до ОСОБА_2 не відповідає процесуальному визначенню сторін в адміністративному процесі, а тому позовна заява підлягає приведенню у відповідність шляхом визначення належних відповідачів у справі та викладення позовних вимог з урахуванням належно визначеного складу відповідачів.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви вбачається, що у якості відповідачів зазначено Українську сільську ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та ОСОБА_2 . Проте, позовні вимоги звернуті лише до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Крім того, в своїй позовній заяві позивач обґрунтовує зміст позовних вимог також лише стосовно Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Позивач не зазначає з яких сам підстав ним було в якості відповідача зазначено ОСОБА_2 , не вказано яким саме чином останнім були порушені права позивача.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та коло відповідачів в своїй позовній заяві. Адже у випадку задоволення позовної заяви в її поточній редакції, виконання рішення по справі може бути ускладненим.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами та уточненим колом відповідачів.
Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання основних принципів здійснення судочинства.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами та уточненим колом відповідачів.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова