Справа №: 398/1626/20
провадження №: 1-кп/398/141/21
Іменем України
"24" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрії кримінальне провадження, внесене у ЄРДР під №12019120070002950 від 26 грудня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполі Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше судимий
- 20.10.2014 року вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки; ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 10.07.2015 року іспитовій термін скасований та направлено ОСОБА_6 для відбуття покарання до виправного центру;
- 04.02.2016 року вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 1 місяць за вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 20.10.2014 року, і остаточно засуджено до - 4 років 1 місяця позбавлення волі; на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 18.11.2015 року по 04.02.2016 року. Ухвалою Жовтоводського міського суду від 15.06.2016 вирок переглянуто та зараховано на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 04.02.2016 року по 10.03.2016 року. Звільнився 26.08.2019 року по відбуттю строку покарання;
- 27.04.2020 вироком Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Маріупольському СІ до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 10.06.2020 року, визначено строк покарання рахувати з 09.03.2020 року;
- 06.07.2020 вироком Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 1 місяць, визначено строк покарання рахувати з 09.03.2020 року;
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
встановив:
26.12.2019 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_6 , будучи особою, що має не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисних, корисливих злочинів у сфері злочинів проти власності, маючи на меті нетрудове збагачення внаслідок вчинення майнового злочину, реалізуючи злочинний умисел, вирішив проникнути через вхідні металеві двері на огороджену парканом територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вільний доступ до якого був обмежений стороннім особам, з метою відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло. Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_6 під вигаданим приводом домігся відкриття ОСОБА_8 металевої хвіртки та за допомогою сили рук повалив останню на землю. Після чого продовжуючи злочинні дії, реалізуючи корисливий мотив, діючи умисно та повторно, не реагуючи на зауваження ОСОБА_8 припинити злочинні дії, ОСОБА_6 через вхідні двері проник до житлового будинку, розташованого на території вищевказаного домоволодіння, звідки з кімнати відкрито для ОСОБА_8 викрав ноутбук марки «TOSHIBA» SatelliteL670 вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1021 від 03.04.2020 року, становить - 3390 гривень 00 копійок.
Після цього ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду на 3390 гривень 00 копійок.
Таким чином ОСОБА_6 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникнення у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що 26 грудня 2019 року близько 12:30 год. він йшов по вулиці О.Скічка в м. Олександрія, де побачив відчинену хвіртку, підійшов та у жінки, яка стояла в дворі запитав, чи може вона винести йому води, оскільки він цілий день ходить шукає роботу. Вона його запросила, він зайшов, потім піднявся по сходах в будинок. Потерпіла пішла до приміщення кухні, а він пройшов трохи прямо та повернув праворуч, зайшов до кімнати де побачив з лівої сторони на столі ноутбук «Тошиба», витягнув штекер, взяв ноутбук та вийшов з будинку. Потерпіла цього не бачила, оскільки стукала чашками та перебувала в приміщенні кухні. Ніякого проникнення у житло не було, злому не було, оскільки навіть в справі є дані про відсутність відбитків його пальців рук. Він вийшов з ноутбуком та пішов в бік центра міста Олександрія. По дорозі він зустрів своїх знайомих. Вони зателефонували чоловіку, який приїхав через 30 хвилин. Він запитав чи можливо продати ноутбук, чоловік його забрав, коли повернувся то сказав, що продав ноутбук за 3000 грн. ОСОБА_6 забрав гроші та вони розійшлися, ці гроші він витратив на свої особисті потреби.
Вина ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з проникнення у житло, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 дала показання про те, що 26 грудня 2019 року була сама вдома у будинку за адресою АДРЕСА_2 , приблизно в обід, точну годину вона не пам'ятає, у хвіртку хтось постукав, вона вийшла з будинку, спираючись на паличку, адже за станом здоров'я погано ходить, спитала хто це, обізвався чоловік, який запитав чи продає вона горіхи, потерпіла відповіла, що ні, потім він попросив води і потерпіла погодилась дати йому води і сказала зачекати. Потерпіла пояснила, що через значний проміжок часу, що минув, вона точно не пам'ятає де саме стояв зазначений чоловік, однак повідомила, що пам'ятає, що перед тим, як йти до будинку вона причинила хвіртку, не запираючи її, при цьому чоловіка у будинок не запрошувала і не дозволяла йому зайти в будинок. Коли потерпіла погодилася дати чоловіку води вона попрямувала до будинку, однак в цей час відчула, що цей чоловік її штовхнув у спину, вона від цього поштовху впала. Вона пояснила, що впала на рівну поверхню, тому тілесних ушкоджень не отримала і не забруднилася, адже у неї у дворі чисто. Точного місця падіння не пам'ятає, адже пройшов значний час, однак пояснює, що під час проведення слідчого експерименту говорила правду. Однак через стан здоров'я і проблеми з пересуванням їй важко було підвестися і вона не могла наздогнати чи перешкодити діям чоловіка. Після падіння вона побачила, що чоловік, якого вона пізніше впізнала під час досудового розслідування під час проведення впізнання і також впізнає у судовому засіданні, тобто ОСОБА_6 , швидко побіг у будинок. Потерпіла злякалася та почала голосно кричати і кликати на допомогу і за хвилину чоловік вибіг з її будинку з належним їй ноутбуком та швидко вибіг з двору. Вона кричала голосно і ОСОБА_6 , не міг не чути її крику. Одразу після того як ОСОБА_6 , вибіг з двору почали сходитися люди і сусідка викликала поліцію, яка приблизно за півгодини приїхала на місце події.
Згідно копії протоколу огляду місця події від 26.12.2019 року з фототаблицею до нього, проведено огляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Огляд проведений із дозволу власника домоволодіння ОСОБА_9 згідно її заяви від 26.12.2019. Право власності ОСОБА_9 , підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на 7/10 зазначеного домоволодіння, виданим 14 квітня 1997 року і договором купівлі продажу 3/10 частин зазначеного домоволодіння від 21 квітня 1997 року. Земельна діляка за цієї адресою належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на землю від 2 серпня 1994 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 квітня 1998 року. Судом також досліджена копія технічного паспорту зазначеного будинку.
Згідно протоколу огляду місця події від 27.12.2019 року із відеозаписом до нього, дослідженого в судовому засіданні, проведено огляд території біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . При вході до вказаного магазину виявлено ноутбук «Toshiba», чорного кольору, який добровільно видав ОСОБА_10 та який було вилучено.
Згідно протоколу огляду предметів від 27.12.2019 року та фототаблиці до нього оглянуто ноутбук марки «Toshiba», модель SATELLITE L670 в корпусі чорного кольору без комплекту із зарядним приладом та без мишки.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2020 року та довідки до протоколу, за участю свідка ОСОБА_11 , яка впізнала чоловіка на ім'я ОСОБА_12 , на фотознімку №3, на якому зображений ОСОБА_6 , який 26.12.2019 року передав ОСОБА_13 ноутбук марки «Toshiba».
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2020 року та довідки до протоколу, за участю свідка ОСОБА_14 він впізнав чоловіка на ім'я ОСОБА_12 , на фотознімку №3, на якому зображений ОСОБА_6 , який 26.12.2019 року просив його продати ноутбук марки «Toshiba».
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.03.2020 року та довідки до протоколу, за участю потерпілої ОСОБА_8 вона впізнала чоловіка на фотознімку №2, на якому зображений ОСОБА_6 , який 26.12.2019 року проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході чого відкрито заволодів ноутбуком марки «Toshiba», чорного кольору.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.04.2020 року та довідки до протоколу, за участю свідка ОСОБА_15 , який впізнав чоловіка на фото знімку №3, де зображений ОСОБА_14 , який 26.12.2019 року прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 , та продав ноутбук марки «Toshiba», чорного кольору.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 30.03.2020 року та відеозапису до нього, дослідженого в судовому засіданні за участю потерпілої ОСОБА_8 , остання на місці події показала, що 26.12.2019 року в обідню пору доби до неї прийшов чоловік, та запитав: чи будуть у неї горіхи для продажу. Згодом вона підійшла до хвіртки, а чоловік попрохав води, на що вона погодилась та попрямувала до будинку, в цей час почула поштовх та впала посеред подвір'я. Далі останній побіг до будинку і вже вибіг з ноутбуком тримаючи його в руках, і залишив територію домоволодіння. Вона почала кричати та звати на допомогу. ОСОБА_8 вказала на місце, де відбулись описані нею події.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28.03.2020 року та відеозапису до нього, дослідженого в судовому засіданні, за участі свідка ОСОБА_14 , який показав, що 26.12.2019 року він виїхав з смт. Пантаївка в бік м. Олександрія, з метою придбати речі. Потім до нього зателефонував товариш ОСОБА_12 та попрохав під'їхати до нього, до відділення «Ощадбанку». Він туди приїхав з матір'ю. В подальшому з метою продажу ноутбуку, вони поїхали до ломбарду «Хамера», де їм запропонували 1000 грн. за ноутбук, оскільки цього було мало, вони поїхали далі в магазин по проспекту Соборному, де продали ноутбук за 3000 грн.
Згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи від 03.04.2020 року ринкова вартість з урахуванням зносу станом цін на 26.12.2019 не представленого на експертизу ноутбуку марки «TOSHIBA» Satellite L670, чорного кольору, процесор - Intel Core i5 inside, відеокарта - ATI Mobility Radeon Premium Graphics, у технічно-справному стані, жодного разу не ремонтувався та конструктивні зміни по поліпшенню не проводились, викраденого без зарядного пристрою та іншої гарнітури, який придбаний новим у липні 2012 року, складає 3390,00 грн.
Також судом досліджені наступні процесуальні рішення та документи: витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру, характеризуючі дані про обвинуваченого, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, клопотання слідчого та ухвали слідчого судді про призначення судової експертизи, повідомлення про підозру, повідомлення про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів, протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, постанови про визнання речових доказів та передачу на зберігання, відомості, що мають значення для вирішення долі речових доказів, а також докази наявності та розмір процесуальних витрат, які, зокрема, підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.
Крім того, в ході судового розгляду судом досліджено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.04.2020 року, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 27.04.2020, довідку про опрацювання номерної інформації в ході досудового розслідування ЄРДР №12019120070002950 з доданим до неї диском, які за висновком суду згідно положень ст. 85 КПК України не містять інформації, яка підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Тому суд визнає ці докази неналежними у даному кримінальному провадженні.
Досліджені під час судового розгляду докази, зміст яких розкрито вище, у сукупності підтверджують вину ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з проникнення у житло, тобто кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого та його захисника щодо недоведеності проникнення до житла, таємного характеру викрадення та невірної кваліфікації дій обвинуваченого. Ці показання та доводи обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, зміст яких викладено вище. Зокрема потерпіла, як під час допиту у судовому засіданні, так і під час слідчого експерименту послідовно стверджує, що вона не давала дозволу ОСОБА_6 входити до її будинку, а викрадення ноутбуку обвинувачений вчинив відкрито для неї, вона кричала йому з моменту коли він без її дозволу направився до її будинку та бачила, що він виніс з її будинку належний їй ноутбук та при цьому голосно кричала і кликала на допомогу, що обвинувачений не міг не чути. Ці показання потерпілої узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами та є достатніми для доведення кваліфікуючих ознак злочину за ч.3 ст.186 КК УКраїни: відкритого характеру заволодіння і проникнення до житла. Водночас жодних доказів на підтвердження зазначених показань обвинуваченого суду не надано.
При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд згідно вимог статей 50 та 65 КК України враховує, що злочин, який він вчини відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений має середню спеціальну освіту, неодружений, не має на утриманні дітей, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_6 вчинив вказаний злочин до постановлення вироку Приморським районним судом м. Маріуполя від 06.07.2020 р., яким його за ч. 2 ст. 190 КК України засуджено до 1 року 1 місяця позбавлення волі, то, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, йому слід призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком, більш суворим, призначеним за цим вироком.
Суд також враховує, що строк відбування покарання ОСОБА_6 за попереднім вироком закінчується 09 квітня 2021 року.
З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Цивільний позов відсутній.
Процесуальні витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України.
Питання стосовно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 06.07.2020 р., більш суворим, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з 09 березня 2020 року, та до загального строку покарання включити строк з вказаної дати і до набрання цим вироком законної сили день за день.
Обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили.
Речові докази, а саме:
- ноутбук марки «TOSHIBA» SatelliteL670, переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_8 - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_8 .
Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 150,00 грн. стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити засудженому та прокурору негайно.
Суддя ОСОБА_1