Провадження № 11-кп/803/904/21 Справа № 210/6494/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 березня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у провадженні за клопотанням засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення,
за участю:
прокурора ОСОБА_7
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року частково задоволено заяву засудженого ОСОБА_6 та зараховано засудженому строк попереднього ув'язнення з 04 серпня 2016 року до 16 лютого 2017 року включно за правилами частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року (Далі - Закон № 838-VIII), а саме з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відмовлено в задоволенні клопотання засудженого в частині зарахування періоду з 17 лютого 2017 року по 10 березня 2017 року та періоду з 08 липня 2020 року по 16 жовтня 2020 року в строк відбуття покарання за правилами частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що відповідно до особової справи засудженого, ОСОБА_6 05 серпня 2016 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк утримання під вартою слід відраховувати з 04 серпня 2016 року, тобто з моменту фактичного затримання. ОСОБА_6 засуджений Кіровським районним судом м. Курська РФ, який набрав законної сили 16 лютого 2017 року, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що саме цей строк з 04 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року, підлягає перерахуванню з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Інші періоди заявлені ОСОБА_6 задоволенню не підлягають так як згідно законодавства не відносяться до строків попереднього ув'язнення і пов'язані зі слідуванням засудженого до установи виконання покарання в Україні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений просить змінити ухвалу суду першої інстанції та зарахувати йому періоди строку попереднього ув'язнення з 01.06.2016 року по 10.03.2017 року та з 08.07.2020 року по 15.10.2020 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України. Посилається на неправильне застосування судом першої інстанції вимог Закону № 838-VIII, однак не наводить мотивування таких доводів.
Позиції учасників судового провадження.
Засуджений в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених в скарзі, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, вважав її безпідставною, а ухвалу суду законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи засудженого про неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними з огляду на наступне.
Як слідує з матеріал провадження, приводячи вирок Кіровського районного суду м. Курська РФ від 21 грудня 2016 року відносно засудженого ОСОБА_9 Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська не застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №842-VІІІ від 26.11.2015 р.), якою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зокрема, частиною 5 статті 72 КК України, в редакції, що діяла з 21 грудня 2015 року (в редакції Закону України № 842-VІІІ від 26.11.2015 р.) передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а у разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, - також передбачено переведення строку попереднього ув'язнення у строк позбавлення волі за вищезазначеним співвідношенням та переведення визначеного строку позбавлення волі в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного ч. 1 ст.72 КК України.
21 червня 2017 року набув чинності Закон України №2046-VIII від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», відповідно до якого частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».
Відповідно до правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання) викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17-к якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до особової справи засудженого, ОСОБА_6 05 серпня 2016 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк утримання під вартою слід відраховувати з 04 серпня 2016 року, тобто з моменту фактичного затримання (а.с.1-2). Вирок набрав законної сили 16 лютого 2017 року.
Отже, висновки суду першої інстанції, що саме цей період з моменту фактичного взяття під варту, тобто з 04 серпня 2016 року та по день набрання вироку законної сили - 16 лютого 2017 року, підлягає перерахуванню з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам закону України про кримінальну відповідальність і судом правильно обрана редакція закону, яка підлягає застосуванню в даному випадку.
Крім того, апеляційний суд вважає законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим рішення суду строк слідування та руху засудженого між установами виконання покарань не є попереднім ув'язненням та не підлягає зарахуванню за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував до них закон України про кримінальну відповідальність в редакції, яка підлягає застосуванню.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_6 про часткове задоволення клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________________ ______________________ _____________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4