г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4400/20
Номер провадження 2/213/491/21
23 березня 2021 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 22.11.2014 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленного кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 6742,76 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у ромірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «01» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між нею та банком кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. АТ КБ “Приватбанк” свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.1.1.3.2.11 Умов і правил Банк має право проводити договірне списання відкритих у банку рахунків Клієнта в погашення кредитної заборгованості і третіх осіб, за кредитами, в яких Клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у Клієнта зважаючи невиконаних зобов'язань перед банком.
Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим, станом на 11.11.2020 року виникла заборгованість у розмірі 18 171,62 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 4600,49 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 4015,68 грн, заборгованості за пенею - 9555,45 грн. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “Приватбанк” вказану заборгованість, а також судовий збір.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до вимог ст. ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялась про перебування в провадженні суду вказаної справи, однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подала. Крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
Судом встановлено, що 07.08.2012 року відповідач звернулася до позивача із Анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка в сукупності з цими Умовами, Памяткою клієнта та Тарифами складає Договір про надання банківських послуг. Згідно з вказаною анкетою-заявою відповідач виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну картку кредитна «Універсальна» (а.с.61).
22.11.2014 року між сторонами була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої сторони домовились про зменшення розміру заборгованості, яка виникла з дати надання кредиту. Також згідно з Генеральною угодою відповідач отримала кредит у розмірі 6742,76 грн на строк 24 місяці з 22.11.2014 року по 30.11.2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на місяць (18% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «01» по «25» число кожного місяця Відповідач надає банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом (щомісячний платіж) у сумі 337,41 грн. Відповідно до п.2.2 угоди при порушенні позичальником строків погашення заборгованості більше ніж на 31 день, за зобов'язаннями, строк яких не настав, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 942,53 грн. Пунктом 2.8 Договору визначено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення (а.с.62).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 11.11.2020 року виникла заборгованість у розмірі 18 171,62 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 4600,49 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 4015,68 грн, заборгованості за пенею - 9555,45 грн. (а.с.59-60).
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах після спливу погодженого сторонами строку кредитування права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів та пені після 30.11.2016року (закінчення строку кредитування встановленого Генеральною угодою від 22.11.2014 року) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22.11.2014 року, станом на 30.11.2016 року заборгованість ОСОБА_1 складається з наступного: 328,66 грн - залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4271,83 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 1266,88 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками, 2760,15 грн - заборгованість за пенею накопичувальним підсумком, всього - 8627,52 грн.
Звертаючись до суду із позовом, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надало копію Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, а також розрахунок заборгованості.
Відповідачем не надано заперечень відносно того, що вона підписувала вищевказану ОСОБА_2 угоду та отримувала в банку позивача кредитні кошти. Доказів про відсутність заборгованості по отриманим кредитним коштам, відповідач суду не надала.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 було порушено умови укладеного сторонами договору, та ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту, процентів, стягнення пені та штрафів, встановлених договором.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, а тому вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 4600,49 грн (328,66 грн - залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4271,83 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Підписуючи Генеральну угоду сторони в пункті 2.1 погодили сплату процентів у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, що складає 18 % річних та відповідає розміру процентів вказаного при розрахунку заборгованості по кредиту відповідача. Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по процентам станом на 30.11.2016 року у розмірі 1266,88 грн.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.
Позивачем не ставиться питання про стягнення з відповідача за невиконання зобов'язань з повернення кредиту 3% річних та інфляційних витрат в порядку ст. 625 ЦК України.
Статтею 550 ЦК України, передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом з тим судом встановлено, що Генеральна угода, укладена між сторонами, є договором приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.
Відповідно до п. 2.8 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 22.11.2014 року при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах, за кожен день прострочки.
Однак, на підтвердження позовних вимог позивач посилається на інші умови - "Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку", витяг з яких додано до позову ( а.с.64-93).
Судом встановлено, що наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису відповідача ОСОБА_1 та не є Умовами і правилами надання продукту кредитних карт, вказаного в Генеральній угоді. Таким чином, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що саме ці Умови є складовою частиною укладеної між сторонами Генеральної угоди і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Генеральну угоду та, відповідно, брала на себе зобов'язання зі сплати саме такого, який зазначено в Умовах, розміру пені, у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Крім цього, зміст вказаного документу повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила кредитування.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
А тому, відповідно, вказані Умови та правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору б/н від 22.11.2014 року. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, порядку користування кредитними коштами, а тому в частині стягнення з ОСОБА_1 нарахованої пені необхідно відмовити.
Вказане узгоджується з правовим висновком викладеним в постанові Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17.
Тому, керуючись ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якою висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, суд вважає, що підлягають стягненню відповідача заборгованість за кредитом - 4600,49 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом - 1266,88 грн, всього - 5867,37 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 678,70 грн.
Керуючись ст.ст.207, 525, 526, 530, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.11.2014 року, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень 49 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень 88 копійок, всього - 5867 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 37 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" витрати зі сплати судового збору у розмірі 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 70 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 23 березня 2021 року.
Суддя О.М.Нестеренко