Справа № 712/6752/20
Провадження № 2/712/400/21
22 лютого 2021 року Соснівський районний суд м. Черкас в складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Дядюрі І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Руслана-Транс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
У липні 2020 року адвокат Чубин О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з указаним позовом, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Руслана-Транс» (далі - ТОВ «Руслана-Транс») на свою користь майнову шкоду в розмірі 71 073 грн, судові витрати у виді судового збору - 840 грн 80 коп та витрати на правничу допомогу - 3 000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 26 листопада 2019 року приблизно о 17 год. 25 хв. водій ТОВ «Руслана-Транс» ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Івеко 35.10», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Надпільній, 411 в м. Черкаси не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу останнього.
З 25 лютого 2020 року по 28 лютого 2020 року страховик винної у ДТП особи - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» виплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 99 000 грн.
Разом з тим, на відновлення автомобіля «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем витрачено 140 073 грн.
Таким чином, із роботодавця винної в ДТП особи - ТОВ «Руслана-Транс» на користь позивача необхідно стягнути майнову шкоду, завдану пошкодженням автомобіля в розмірі 41 073 грн.
Крім того, позивач зазначає, що на період ремонту свого автомобіля «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , змушений був орендувати автомобіль за користування якого витратив 30 000 грн., які також просив стягнути з відповідача.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено ОСОБА_2
7 серпня 2020 року представник ТОВ «Руслана-Транс» - адвокат Пилипенко Р.Б. подав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що зіткнення автомобілів було допущено водієм ОСОБА_2 у позаробочий час о 17 год 25 хв. 26 листопада 2019 року, тобто коли він використовував автомобіль «Івеко-35.10», реєстраційний номер НОМЕР_1 у власних цілях не пов'язаних із виконанням службових завдань. За таких обставин підприємство не повинно нести відповідальність за дії ОСОБА_2 , які вчинені ним були у позаробочий час. Крім того зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи в якості належного та допустимого доказу на підтвердження визначення дійсного розміру майнової шкоди, а зазначена в позові майнова шкода є суттєво завищена та не враховує фізичного зносу автомобіля. Разом з тим, не погоджується із вимогою позивача щодо відшкодування витрат на оренду транспортного засобу відповідно до договору укладеного позивачем із ПП «Сфера-запчастини» від 1 грудня 2019 року, оскільки договір в порушення ст.220 ЦК України нотаріально не засвідчений, а отже є нікчемним і вказує на відсутність правових підстав для відшкодування вказаних витрат.
20 серпня 2020 року адвокат Чубин О.М. подав до суду відповідь на відзив представник ТОВ «Руслана-Транс» - адвокат Пилипенко Р.Б.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 жовтня 2020 року продовжено розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання на підготовче.
25 листопада 2020 року ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в яком зазначає, що заперечує щодо вказаних позовних вимог. Вважає, що з наданих позивачем документів на підтвердження розміру завданих майнових збитків не можливо встановити вартість наданих послуг, об'єм наданих послуг та їх вартість. Крім того, щодо компенсації вартості оренди автомобіля зазначав, що договір оренди не засвідчений нотаріально, що робить такий договір нікчемним.
9 грудня 2020 року адвокат Чубин О.М. подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_3 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2020 року закрито підготовче засідання, вказану справу призначено до судового розгляду по суті.
10 лютого 2021 року ОСОБА_2 подав до суду пояснення, в якому зазначив, що в період з серпня 2017 року по 13 березня 2020 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Руслана-Транс», де працював на посаді водія автотранспортних засобів. Керував безпосередньо автомобілем марки IVECO 3510, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Робота полягала в доставці охолодженої курячої продукції. 26 листопада 2019 року на прохання клієнта доставку продукції здійснював пізніше запланованого часу. Після вигрузки товару по дорозі в автопарк ТОВ «Руслана-Транс» сталась ДТП о 17 год 23 хв.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача - адвокат Чубин О.М. до суду направив заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності позовні вимоги повністю підтримує.
Представник ТОВ «Руслана-Транс» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Вказав, що позивачем не доведено розмір відшкодування матеріальної шкоди, автотоварознавча експертиза за їх обов'язкової участі проведена не була. Долучений позивачем договір оренди автомобіля - нікчемний, бо не посвідчений нотаріально.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. Вказав, що позивач не надав допустимих доказів щодо витрат, а тому неможна встановити, які агрегати відновлені, а які відремонтовані.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа №6-108цс13) завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю водія, відшкодовується таким роботодавцем, а не безпосередньо винним водієм.
Таку ж позицію підтвердив Верховний Суд у постанові від 5 квітня 2018 року (справа № 205/5571/15).
Отже не є суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Судом установлено, що 26 листопада 2019 року приблизно о 17 год. 25 хв. водій ТОВ «Руслана-Транс» ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Івеко 35.10», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Надпільній, 411 в м. Черкаси не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 грудня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП у зв'язку з порушенням ПДР України.
На дату скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Руслана-Транс», працював на посаді водія, керував автомобілем «Івеко 35.10», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, наказом №1/1 від 2 січня 2019 року ТОВ «Руслана-Транс».
Відповідно до копії матеріалів страхової справи наданої ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», страхова відповідальність ТОВ «Руслана-Транс» була застрахована у вказаній страховій компанії, договір страхування №АМ90009406 від 23 січня 2019 року.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до розрахунку уповноваженої особи ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП від 26 листопада 2019 року становить 214 832 грн.
Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з настанням страхового випадку ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з 25 лютого 2020 року по 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 здійснило виплату страхового відшкодування на загальну суму 99 000 грн. (а.с.11)
Відповідно до акта № СА-0000243 від 13 березня 2020 року здачі-прийняття робіт ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 здійснив відновлювальний ремонт автомобіля «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого сукупна вартість робіт та заміна запчастин склала 140 073 грн. (а.с.12)
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, після проведення відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 - 140 073 грн та виплати страхового відшкодування ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» - 99 000 грн у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо сплати різниці невідшкодованої суми матеріального збитку за наслідками ДТП - 41 073грн.
25 березня 2020 року адвокат Чубин О.М. направив до ТОВ «Руслан-Транс» претензію щодо сплати ОСОБА_1 вказаної суми. (а.с.15)
Відповідно до трекінгу відправлення вказана претензія відповідачем отримана 29 квітня 2020 року (а.с.17), однак проігнорована.
Надаючи оцінку позовним вимогам щодо відшкодування майнової шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач поніс реальні збитки за наслідками ДТП від 26 листопада 2019 року, яке настало з вини працівника ТОВ «Руслана-Транс» - ОСОБА_2 , надав докази на підтвердження проведеного ремонту пошкодженого транспортного засобу на 140 073 грн. (а.с.12)
Суд враховує, що відповідно до наданого акта №СА-0000243 від 13 березня 2020 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) ремонт виконано навіть за меншу суму, ніж вказана у звіті «про визначення вартості збитку, завданого власнику КТЗ» від 9 грудня 2019 року; при цьому перелік зазначених в акті від 13 березня 2020 року робіт відповідає кількості й характеру пошкоджень, вказаних в акті огляду ТЗ №15867 (дефектна відомість) до звіту страхової.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини працівника відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ТОВ «Руслана-Транс» на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням в розмірі 41 073 грн.
Вказане відповідає правовій позиції ВС викладеній в постанові від 15 жовтня 2020 року справа № 755/7666/19.
Доводи відповідача, що ДТП від 26 листопада 2019 року настала поза межами робочого часу водія ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів, про те, що під час робочого дня водій повернув автомобіль «Івеко 35.10», реєстраційний номер НОМЕР_1 в 17:00 год, а потім додатково використовував його у своїх цілях - не надано (зокрема, шляхові листи, тощо), як і не надано доказів звернення відповідача до правоохоронних органів щодо протиправних дій водія.
Надаючи оцінку позовним вимогам щодо відшкодування майнових витрат щодо оренди автомобіля, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно із ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Разом з тим, договір №6 оренди транспортного засобу від 1 грудня 2019 року не посвідчений нотаріально, а відтак не може створювати жодних правових наслідків для його сторін, тому вимога про відшкодування майнових витрат ОСОБА_1 щодо оренди транспортного засобу задоволенню не підлягає.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено 840 грн 80 коп судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволенню позовних вимог, тобто в розмірі 485 грн 90 коп.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо), на підставі яких суд має об'єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт.
Крім того, відповідно до правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 3 травня 2018 року у справі № 372/1010/16, при стягненні витрат та правову допомогу треба враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом чи іншим спеціалістом у галузі права. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови в задоволенні вимог про їх відшкодування. Водночас якщо надано договір, акт прийому-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату, розрахунок витрат, то в суду відсутні підстави для відмови в їх стягненні.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
До матеріалів справи ОСОБА_1 долучено договір про надання правничої допомоги від 25 березня 2020 року, укладений між адвокатом Чубиним О.М. та ОСОБА_1 , згідно якого обумовлений гонорар адвоката - 3000 грн.
Разом з тим матеріали справи містять квитанцію від 24 червня 2020 року - 3000 грн (а.с.26) за якою ОСОБА_1 оплатив послуги адвоката Чубина О.М. (а.с.26)
Судом перевірено, що на дату ухвалення рішення Чубин О.М. є діючим адвокатом України; відомостей про зупинення дії його адвокатського свідоцтва чи про припинення його адвокатської практики станом на 22 лютого 2021 року судом не здобуто.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З урахуванням викладеного та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, із ТОВ «Руслана-Транс» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення компенсація судових витрат у виді витрат на правничу допомогу - 1733 грн 70 коп.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Руслана-Транс» на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 41 073 грн, компенсацію судових витрат у виді судового збору - 485 грн 90 коп., компенсацію судових витрат у виді витрат на правничу допомогу - 1 733 грн 70 коп., а всього стягнути 43 292 грн 60 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання через Соснівський районний суд м. Черкас апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Руслана-Транс», код ЄДРПОУ: 41657831, місцезнаходження: 18007, м.Черкаси, вул. Святотроїцька, 73/3, оф. 1.
Повний текст рішення суду складено 15 березня 2021 року.
Суддя: Я.В. Пересунько