Справа № 712/11479/20
Провадження № 2/712/763/21
17 лютого 2021 року Соснівський районний суд м. Черкас в складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Дядюрі І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 направив до суду вказаний позов, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на його користь відшкодування майнової шкоди в розмірі 9 051 грн 67 коп., судові витрати у виді судового збору - 840 грн 80 коп., судові витрати у виді витрат на правничу допомогу - 1 500 грн, а всього стягнути 11 392 грн 47 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 вересня 2020 року приблизно о 12 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Черкаси, перехрестя вул.Смілянська - вул.Оборонна здійснив зіткнення із автомобілем «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
За наслідками вказаної дорожньо-транспорної пригоди (далі - ДТП) учасники дійшли згоди про обставини ДТП - склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), за яким ДТП спричинив ОСОБА_2 .
У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Загальний розмір збитків, завданих власнику автомобіля «Volkswagen Caddy», становить 16 100 грн.
Оскільки, автомобіль ОСОБА_1 був застрахований в ПрАТ «Уніка», тому скориставшись своїм правом, він звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання ДТП.
6 жовтня 2020 року ПрАТ «Уніка» здійснила ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування в розмірі 7 048 грн 33 коп.
Таким чином, оскільки страхова компанія здійснила лише частину коштів необхідних для відновлення автомобіля «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 , то кошти в розмірі 9 051 грн 67 коп підлягають стягненню з відповідача.
Позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою про сплату коштів для відновлення ремонту автомобіля, який зазнав пошкоджень з його вини, однак відповідач ігнорує звернення.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзиву на позов чи інших заяв по суті спору відповідачем до суду не подано.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених в позові підстав.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду: http://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/, а також шляхом направлення смс-повідомлень на його мобільний телефон НОМЕР_3 .
За таких обставин, враховуючи клопотання позивача, суд постановив ухвалу від 17 лютого 2021 року про розгляд справи за відсутності відповідача із ухваленням заочного рішення.
Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину.
Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом установлено, що 26 вересня 2020 року приблизно о 12 год. 20хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Черкаси, перехрестя вул.Смілянська - вул.Оборонна здійснив зіткнення із автомобілем «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
26 вересня 2020 року за наслідками ДТП учасники дійшли згоди про обставини ДТП - склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).
За змістом вказаного Європротоколу, ДТП 26 вересня 2020 року спричинена з вини ОСОБА_2 .
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17 лютого 2011 року запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП з незначними наслідками шляхом складання повідомлення про ДТП (Європротоколу) та інші новації, спрямовані на приведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників, у відповідність до міжнародних стандартів страхування та врегулювання збитків.
Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №274/2011 від 11 серпня 2011 року затверджено Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція), якою визначено порядок заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).
Згідно п.5 Інструкції, у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.
Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження неправомірності складення Європротоколу, а відтак суд вважає такий документ, - належним доказом на підтвердження позовних вимог.
Згідно із звітом про оцінку транспортного засобу від 12 листопада 2020 року, розмір збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 становить 16 100 грн.
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 26 вересня 2020 року автомобіль «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_2 застрахований в ПрАТ «Уніка» полісу №200093940.
Згідно із банківською випискою від 6 жовтня 2020 року ПрАТ «Уніка» здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 7 048 грн 33 коп.
Отже, у позивача відповідно до ч. 1 до ст. 1166 ЦК України виникло право стягнення з відповідача грошового відшкодування в розмірі 9 051 грн 67 коп. (16 100 грн - 7 048 грн 33 коп).
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог і заперечень, суд робить висновок про те, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 840 грн 80 коп.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо), на підставі яких суд має об'єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт.
Крім того, відповідно до правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 3 травня 2018 року у справі № 372/1010/16, при стягненні витрат та правову допомогу треба враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом чи іншим спеціалістом у галузі права. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови в задоволенні вимог про їх відшкодування. Водночас якщо надано договір, акт прийому-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату, розрахунок витрат, то в суду відсутні підстави для відмови в їх стягненні.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правничої допомоги від 12.11.2020 року, укладений між адвокатом Давигора С.А. та ОСОБА_1 , до якого надано квитанцію про сплату 1500 грн замовником послуг ОСОБА_1 від 17 листопада 2020 року.
Судом перевірено, що на дату ухвалення рішення Давигора С.А. є діючим адвокатом України; відомостей про зупинення дії її адвокатського свідоцтва чи про припинення її адвокатської практики станом на 12 листопада 2020 року судом не здобуто.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З викладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, але лише в разі заявлення іншою стороною клопотання про їх неспівмірність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 (справа №907/357/16).
Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем до суду не подавалось, а тому суд, оцінюючи розмір позовних вимог та заявлену до сплати суму витрат на правову допомогу, вважає співмірним розмір таких витрат, оскільки суд не може й не повинен ставати на бік однієї зі сторін провадження, порушуючи принципи диспозитивності та безсторонності.
З урахуванням викладеного, з відповідача підлягають стягненню і витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 9 051 грн 67 коп., судові витрати у виді судового збору - 840 грн 80 коп., судові витрати у виді витрат на правничу допомогу - 1 500 грн, а всього стягнути 11 392 грн 47 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Соснівським районним судом м. Черкас за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Соснівського районного суду м. Черкас протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання через Соснівський районний суд м. Черкас апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , контактний телефон НОМЕР_5 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП встановити не вдалось, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , контактний телефон НОМЕР_6 .
Повний текст заочного рішення суду складено 16 березня 2021 року.
Суддя: Я.В. Пересунько