Постанова від 23.03.2021 по справі 380/3201/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року

м. Київ

справа №380/3201/20

адміністративне провадження №К/9901/35008/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та стягнення коштів на відшкодування шкоди, провадження, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 (колегія суддів у складі: Довгополова О. М., Гудима Л. Я., Святецького В. В.),

УСТАНОВИВ:

Обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2020 за № 49-БГ «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність»; скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2020 № 49-БГ «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність»; визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо проведення відносно позивача розшукових заходів; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача 180 000,00 грн завданої моральної шкоди.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.09.2020 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2020 за № 49-БГ «Про результати службового розслідування» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність»; визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення відносно ОСОБА_1 розшукових заходів; стягнув з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн завданої моральної шкоди. В задоволенні решті позовних вимог відмовив.

Військова частина НОМЕР_1 оскаржила це рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд виходив з того, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки в матеріалах справи відсутні докази тимчасового виконання обов'язків командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який підписав апеляційну скаргу.

Провадження в суді касаційної інстанції

Не погодившись із таким судовим рішенням апеляційної інстанції з підстави порушення норм процесуального права, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги вказує, що на час подання апеляційної скарги полковник ОСОБА_3 , заступник командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до частини другої статті 70 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України тимчасово виконував обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з перебуванням командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 у відпустці. Також скаржник зазначає, що повноваження заступника начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, яким є полковник ОСОБА_3 , передбачені статтею 27 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних сил України, відповідно до якої за тимчасової відсутності начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності заступник начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності виконує його обов'язки. Скаржник також вказує на те, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 була зареєстрована в адміністративному відділені штабу (в діловодстві) військової частини НОМЕР_1 , яке є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 , що, на думку скаржника, підтверджує, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка на день її подання мала право її підписувати.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28.12.2020 відкрив касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22.03.2021 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, однією із вимог закону для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою є звернення зі скаргою особи, якій надано таке право в установленому порядку та підтверджено належним чином.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною третьою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга підписана т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень якого не надано жодних документів.

Приймаючи оскаржуване рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд обґрунтовано виходив з того, що до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, а тому відсутні належні документи, що підтверджують право особи, на вчинення такої дії, що є безумовною підставою для повернення апеляційної скарги.

Подання апеляційної скарги це право сторони, а не обов'язок. І якщо особа вважає за необхідне скористатися правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених КАС України, за умови сумлінного ставлення до своїх процесуальних обов'язків.

Посилання скаржника на те, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 була зареєстрована в адміністративному відділені штабу (в діловодстві) військової частини НОМЕР_1 , яке є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка на день її подання мала право її підписувати, Верховний Суд відхиляє, оскільки сам факт реєстрації апеляційної скарги у військовій частині НОМЕР_1 не може підтверджувати повноваження посадової особи, яка підписала цю скаргу, щодо підписання такого роду документів.

Щодо твердження скаржника про те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду неодноразово висловлював правову позицію щодо незастосування апеляційним судом норм пункту 2 статті 305 КАС України, зокрема у справі № 520/9581/20, колегія суддів зазначає, що обставини оформлення представництва у цій справі є відмінними від обставин у справі № 520/9581/20, оскільки у справі № 520/9581/20 до апеляційної скарги була долучена копія довіреності.

Відтак, враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 не надала доказів на підтвердження повноважень особи, на підписання апеляційної скарги, - висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту першого частини першої статті 298 КАС України є законним та обґрунтованим.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення.

Доводи касаційної скарги про перешкоджання на доступ до правосуддя є необґрунтованими, оскільки конституційне право на оскарження судових рішень поставлено в залежність від вимог процесуального законодавства, яких Військова частина НОМЕР_1 не дотрималася. Крім того, Верховним Судом зазначено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційної скарги, але за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Отже, право Військової частини НОМЕР_1 на доступ до суду у цьому випадку не порушено.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук В.М. Соколов

Попередній документ
95749884
Наступний документ
95749886
Інформація про рішення:
№ рішення: 95749885
№ справи: 380/3201/20
Дата рішення: 23.03.2021
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.08.2021)
Дата надходження: 28.04.2020
Розклад засідань:
26.05.2020 10:00 Львівський окружний адміністративний суд
16.07.2020 12:00 Львівський окружний адміністративний суд
30.07.2020 14:00 Львівський окружний адміністративний суд
20.08.2020 13:00 Львівський окружний адміністративний суд
22.09.2020 13:00 Львівський окружний адміністративний суд