23 березня 2021 року
м. Київ
справа № 440/5064/20
адміністративне провадження № К/9901/9547/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Полтавській області щодо нескладення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними на 05.03.2019 з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, та за нормами, чинними на 29.01.2020 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статтей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статтей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 розміру пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо відмови у складенні та направленні до ГУ ПФУ в Полтавській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними на 05.03.2019 з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, та за нормами, чинними на 29.01.2020 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статтей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Полтавській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 розміру пенсії
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до статтей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії;
- зобов'язано Головне управління ДФС у Полтавській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до статтей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДФС у Полтавській області - залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 по справі № 440/5064/20 - залишити без змін.
Позивач не погодився із судовими рішеннями, ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі, та 16.03.2021 року звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 року у справі № 440/5064/20 скасувати частково та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження позивач вказує на неправильність застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при винесення рішень, так як, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині порядку дій суб'єкта владних повноважень, викладених у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 року у справі № 160/3586/19, від 11.03.2020 року у справі № 160/3586/19, від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 17.12.2019 року у справі № 160/8324/19, від 24.06.2020 року у справі № 160/8324/19, від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.
Одночасно з цим, скаржник зауважує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та на те, що обставини цієї справи стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та мають виняткове значення для позивача.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі.
Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Крім того, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду у справах с подібними правовідносинами, оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом формулювання нової правової позиції.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пунктах 1, 3 частини 4, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис) Л.В. Тацій
Суддя (підпис) С.Г. Стеценко
Суддя (підпис) Т.Г. Стрелець
23.03.2021