01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
23 березня 2021 року Справа № 640/25644/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Сакевич Ж.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2021 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної виконавчої служби
Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
третя особа, яка не заявляє
самостійні вимоги
на предмет спору: акціонерне товариство «Універсал Банк»
про визнання протиправною та нечинною постанови,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання протиправною та нечинною постанови про стягнення виконавчого збору від 10.12.2018 ВП № 50607245.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2021 року адміністративний позов було повернуто позивачу у зв'язку з пропуском ним строку звернення до суду за відсутності поважних причин.
Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав можливість вжити своєчасних заходів щодо захисту свого порушеного права в межах строку звернення до адміністративного суду, установленого КАС України, але не скористався такою можливістю за відсутності поважних причин.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про направлення цієї справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що він пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки очікував на відповідь начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві, якому підпорядковується відповідний державний виконавець.
При цьому, апелянт вважає, що судом першої інстанції не були досліджені його доводи щодо причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження в цій справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом судового оскарження в цій справі є постанова державного виконавця від 10.12.2018 ВП № 50607245.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У пункті 1 частини другої статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду..
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом в порядку статті 287 КАС України починається з дня вручення позивачу оскаржуваного рішення (постанови) та становить 10 днів.
При цьому, КАС України регламентовано повноваження суду поновити особі строк звернення до суду з адміністративним позовом за наявності поважних причин його пропуску.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом цього спору є рішення державного виконавця, тобто ця справа належить до категорії термінових і особливості звернення з таким позовом та прийняття його до розгляду судом визначаються ст. 287 КАС України, якою регламентовано скорочений десятиденний процесуальний строк на судове оскарження.
Разом з тим, колегія суддів установила, що предметом спору в цій справі є постанова державного виконавця від 10.12.2018.
До суду з позовом у цій справі позивач звернувся 20.12.2019.
Доказів отримання позивачем копії оскаржуваної ним постанови державного виконавця в матеріалах справи не міститься.
Водночас, обґрунтовуючи поважність причин пропуску десятиденного строку звернення до суду з цим позовом, позивач стверджував, що він дізнався про порушення його прав та інтересів також постановою державного виконавця лише 04.12.2019 і оскаржив її в досудовому порядку до начальника відділу, але не отримавши відповіді на свою скаргу, звернувся до суду з цим позовом.
Доказів зворотного матеріали справи не містять і відповідні обставини судом першої інстанції не перевірялися.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав вважати, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі без поважних причин.
При цьому, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 27.06.2000 у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до передчасного вирішення питання про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення до суду та порушення права позивача на доступ до суду.
Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2021 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 23 березня 2021 р.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк