П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 501/1145/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В, Шляхтицького О.І.,
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Чорноморського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області - Лифара Олексія Миколайовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 02.04.2020 року серії БАА № 446464,-
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 27 січня 2021 року задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.
Так, оскаржуване рішення ухвалене 27.01.2021 року, копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 12.02.2021 року (а.с. 62), апеляційна скарга подана - 22.02.2021 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. 4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте, у заявленому клопотанні, апелянт не приводить жодних доводів щодо підстав поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом подання заяви (клопотання) із наведенням підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які апелянт вважає поважними.
Також, в апеляційній скарзі відповідач заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При розгляді та вирішенні вказаного клопотання апеляційний суд враховує таке.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом із цим, підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як умови для відстрочення від сплати судового збору, не передбачені для суб'єктів владних повноважень.
Також, апелянт не зазначає жодних доводів щодо підстав відстрочення сплати судового збору.
Таким чином у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до ч.4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2- 5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
При цьому, Верховний Суд дійшов висновку, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI). Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначені розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору Верховний суд визначив, що за подання позовної заяви він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому Верховний Суд відступив від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), відповідно до якої за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.
За таких обставин, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, апелянт має сплачувати судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 150 відсотків від 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги в цій справі апелянт мав надати докази сплати судового збору в сумі 630,60 грн. (2102х0,2)х150%).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання документу про сплату судового збору в сумі 630,60 грн., за наступними платіжними реквізитами для перерахування судового збору:
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Код класифікації доходів бюджету22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»
відомча ознака"81" (Апеляційні адміністративні суди)
Рахунок отримувачаUA678999980313101206081015758
Отримувач ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101
Код за ЄДРПОУ отримувача 37607526
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскарження справи) по справі _____(Номер справи), П'ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , на рішення від 01.01.2019 по справі 905/1057/18, П'ятий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 286, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27 січня 2021 року у справі №501/1145/20.
Залишити без руху апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 27 січня 2021 року у справі №501/1145/20.
Надати апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали (в частині дотримання вимог ст. 296 КАС України) в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у визначений судом строк (в частині наведення причин пропуску строку на апеляційне скарження), а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Домусчі С.Д.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.