24 березня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1124/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши питання щодо прийняття до розгляду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019 року №Ф-1840-50-У,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду разом з позовом надійшла заява ОСОБА_1 про його забезпечення шляхом:
- зупинення стягнення по виконавчому провадженню №64765896, відкритому Новокаховським міським ВДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) на підставі вимоги Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 10.06.2019 року №Ф-1840-50-У, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 12754,20 грн.
При вирішенні питання про прийняття відповідної заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Так, вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені ст. 152 КАС України.
Серед них в якості однієї з обов'язкових умов при подання відповідної заяви є надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч.4 ст.152 КАС України).
З наданих заявником документів вбачається, що докази сплати судового збору - відсутні.
Натомість, ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення рішення по справі.
Заявлене клопотання позивач обгрунтовує відсутністю в нього коштів на сплату судового збору через блокування належних йому банківських рахунків.
Частиною 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Аналіз зазначених норм показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
В даному конкретному випадку, заявник не пов'язує заявлене клопотання з власним майновим станом, а лише вказує на те, що, наразі, прийняте відповідачем рішенням стало підставою для накладення арешту на його рахунки.
Разом з тим заявником не надано доказів того, що заробітна плата є єдиним джерелом його доходу та того, що АТ КБ "Приватбанк" є єдиним банком, в якому в позивача наявні відкриті банківські рахунки.
Окрім наведеного, суд зазначає, що постановою від 10.03.2021 року про арешт коштів боржника накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 в межах суми 14181,62 грн.
Доказів того, що залишок коштів на усіх банківських рахунках ОСОБА_1 становить суму меншу за суму арешту (14181,62 грн) до суду також не надано.
Крім вказаного, в матеріалах справи наявний договір про надання ОСОБА_1 правової (правничої) допомоги від 12.03.2021 року в рамках даної адміністративної справи.
Згідно визначення поняття "договір про надання правової допомоги" - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
З наведеного визначення вбачається оплатний характер договору.
Тому, на думку суду, готовність особи понести витрати з оплати правової допомоги не може свідчити про відсутність в нього коштів на сплату судового збору.
Таким чином, надані до позову документи не містять доказів, які б в повній мірі підтвердили об'єктивну неможливість позивача сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
В додаток до викладеного, суд звертає увагу на положення п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якого суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
В даному випадку матеріали позовної заяви містять довідку про доходи ОСОБА_1 відповідно якої дохід позивача за 2020 рік становить 283 760,27 грн. Тобто розмір судового збору в 681,00 грн (за подання заяви про забезпечення позову) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про відстрочку сплати судового збору за даним позовом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Відповідно до положень Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява № 73547/01)."
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги положення норм процесуального законодавства щодо вимог до заяви про забезпеченння позову, суд дійшов висновку, що станом на день постановлення даної ухвали відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору у зв'язку з не наданням заявником беззаперечних доказів його неможливості сплатити судовий збір.
Отже, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову має бути сплачено в повному розмірі.
Відсутність доказів виконання заявником зазначеного обов'язку є підставою для застосування судом наслідків, передбачених ч.7 ст.154 КАС України у вигляді повернення заяви заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 133, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забзпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
.
Суддя О.В. Ковбій