23 березня 2021 року м. Рівне №460/9659/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
-визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
-зобов'язати відповідача призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.10.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №460/5884/20 встановлений факт проживання в м.Вараш (м.Кузнецовськ), яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 5 років 4 місяці 20 днів, що дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, і пільгова пенсія має бути призначена після досягнення 55-річного віку. Вказує про те, що 15.10.2020 набуло право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У встановленому законом порядку звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії. Проте, відповідачем було відмовлено в призначені пенсії із зменшенням пенсійного віку. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 04.01.2021 отримано відповідачем 19.01.2021 (а.с.26).
08.02.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач заяву про призначення пенсії направила поштою, долучивши копії документів, що суперечить порядку №22-1. Крім того зауважує, що станом на 01.01.1993 позивач була зареєстровано у зоні посиленого радіологічного контролю (4 зона) - 3 роки 9 місяців 28 днів. Таким чином, позивач немає права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.29).
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України фіксування) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.8).
14.10.2020 позивачу виповнилося 55 роки.
Позивач подала заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач листом від 02.12.2020 №9188-8986/Л-02/8-1700/20 повідомив позивача про відсутність необхідної кількості років проживання в зоні радіологічного контролю, а також вказав про те, що заяву про призначення пенсії було правлено поштою (а.с.9-10).
Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст.9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Пунктом 4 статті 11 Закону №796-ХІІ передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з п.4 ч.1 ст.14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною 1 статті 55 цього Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-IV та Закону №796-XII (ч.3 ст.55 Закону №796-XII).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №460/5884/20 встановлено, що період проживання ОСОБА_1 в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 3 роки 10 місяців 4 дні (період проживання відповідно до довідок органу місцевого самоврядування) + 1 рік 6 місяців 16 днів (фактичний період проживання у відпустці по догляду за дитиною), разом 5 років 4 місяці 20 днів.
Тобто, позивач відповідає вимогам, передбаченим нормами законодавства, для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки прожила у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, тобто має право на зниження пенсійного віку з розрахунку 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років.
Рішення набрала законної сили 10.10.2020 (а.с.11-13).
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 5 років 4 місяці 20 днів.
Отже, позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки прожила у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, тобто має право на зниження пенсійного віку з розрахунку 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 55 років (а.с.4-6).
Відповідно до ст.26 Закону №1058-IV загальний пенсійний вік становить 60 років, тому з врахуванням права позивача на зменшення пенсійного віку на 5 років, пільгова пенсія за умови наявності необхідного страхового стажу може бути призначена після досягнення віку 55 років.
Враховуючи, що на момент звернення за призначенням пенсії (04.11.2020) позивач досягнула 55 років та має право на зниження пенсійного віку на 5 роки, відповідно до ст. 55 Закону №796-XII, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.
Відповідно до п. ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як було встановлено судом пенсійний вік (55 років) позивач досягла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з заявою про призначення пенсії звернулася 04.11.2020 (а.с.31), тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, пенсію позивачу слід призначити з 15.10.2020, з наступного дня, коли позивач досягла пенсійного віку.
Покликання відповідача про те, що заяву про призначення пенсії позивач надіслала поштою, долучивши копії документів, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідачем на підтвердження вказаних обставин не надано належних та допустимих доказів.
Крім того, направлення зави про призначення пенсії засобами поштового зв'язку, що не відповідає Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає надмірним формалізмом, що призводить до затягнення поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 840,80 грн. Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.20).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.10.2020.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 23 березня 2021 року
Суддя Л.А. Жуковська