22 березня 2021 року м. Львів справа №380/6636/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Винник В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути до бюджету податковий борг в розмірі 9068,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 13.07.2020 року становить - 9068,43 грн. по єдиному податку. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 20.08. 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Ухвалою від 29.10.2020 призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не з'явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Відповідач в судове засідання не з'явилась, причин неявки не повідомила, хоч була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву до суду не надходило.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по податках та платежах перед бюджетом, яка станом на 13.07.2020 року згідно Довідки про заборгованість № 5739/9/51-08 від 14.07.2020 року, становить - 9068,43 грн. та виник з єдиного податку з фізичних осіб.
Вказана заборгованість виникла на підставі податкових декларацій:
- від 26.07.2017 на суму 613,20 грн. термін сплати 19.08.2017;
- від 22.10.2017 на суму 419,13 грн. термін сплати до 19.11.2017;
- від 28.01.2018 на суму 413,22 грн. термін сплати 19.02.2018;
- від 24.04.2018 на суму 691,45 грн. термін сплати 20.05.2018;
- від 27.07.2018 на суму 730,96 грн. термін сплати 19.08.2018;
- від 27.07.2018 на суму 730,96 грн. термін сплати 19.08.2018;
- від 23.01.2019 на суму 646,52 грн. термін сплати 21.02.2019;
- від 14.04.2019 на суму 817,33 грн. термін сплати 20.05.2019;
- від 17.07.2019 на суму 1040,75 грн. термін сплати 19.08.2019;
- від 24.10.2019 на суму 1124,65 грн. термін сплати 21.11.2019;
- від 22.01.2020 на суму 1106,15 грн. термін сплати 20.02.2020;
- від 03.04.2020 на суму 728,10 грн. термін сплати 22.05.2020.
Позивачем до позовної заяви долучено копію корінця податкової вимоги від 18.09.2017 №22389-17, копії податкових декларацій. Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується також довідкою про заборгованість № 5739/9/51-08 від 14.07.2020.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
До місцевих податків належать: податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10, стаття 265 Податкового кодексу України); єдиний податок (підпункт 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Таким чином, грошові зобов'язання, визначенні відповідачем у податкових деклараціях, вважаються узгодженими та підлягали сплаті останнім у встановлений ПК України строк.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу відповідачем у встановлений податковим законодавством строки не сплачена.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань зі сплати єдиного податку на загальну суму 9068,43 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу вимог статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 18.09.2017 №22389-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями 1405,49 грн. Вказана вимога у встановленому законом порядку останнім не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пп. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п.п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Також не подано відповідачем і доказів оскарження податкової вимоги.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 73 - 77, 79, 90, 139, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області до Фізисної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 9068,43 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 24.03.2021 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна