Кіровоградської області
"17" травня 2010 р.Справа № 18/32
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран, розглянувши матеріали справи №18/32
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", м. Кіровоград
до відповідача: комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №5, м. Кіровоград
про стягнення 499,91 грн.
Представники:
від позивача - Врадій А.М., довіреність №2089 від 25.07.2008 року;
від відповідача - участі не брали.
Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", м. Київ від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком" подано позов про стягнення з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 499,91 грн. заборгованості, що виникла із договору про надання послуг електрозв'язку №1844 від 25.09.2001 року, з яких 471,94 грн. - основний борг, 9,99 грн. - інфляційні втрати, 4,06 грн. -3% річних та 13,92 грн. - пеня.
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкладення розгляду справи від 15.04.2010 р. була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №5 не значиться (а.с.50). Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.
Ухвали про порушення провадження у справі №18/32 від 26.03.2010 р. та про відкладення розгляду справи від 15.04.2010 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: 25028, м.Кіровоград, вул.Пацаєва, 6.
Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області №14-3329 від 26.03.2010 р., надісланої останнім на вимогу суду, комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №5 зареєстровано за адресою: 25028, м.Кіровоград, вул.Пацаєва, 6. Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.
Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув», „адресат відсутній» і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про порушення провадження у справі №18/32 від 26.03.2010 р. та про відкладення розгляду справи від 15.04.2010 р. за місцем реєстрації відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
На підставі договору про надання послуг електрозв'язку №1844 від 25.09.2001 року (далі- договір №1844 від 25.09.2001 року), укладеного між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" ("підприємство зв'язку") та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №5 ("споживач"), позивачем в період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року надавались відповідачу послуги електрозв'язку, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 29-36).
Згідно пункту 3.2.8 договору №1844 від 25.09.2001 року споживач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.
Відповідно до пункту 4.5 договору №1844 від 25.09.2001 року розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: за надані в період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. послуги електрозв'язку своєчасно не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 471,94 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги в сумі 471,94 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача також пеню в сумі 13,92 грн.
Згідно пункту 5.8 договору №1844 від 25.09.2001 року у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затримки платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.08.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 7,32 грн. за прострочення виконання зобов'язання за липень місяць 2009 року; за період з 21.09.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 2,78 грн. за прострочення виконання зобов'язання серпень місяць 2009 року; за період з 21.10.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 1,73 грн. за прострочення виконання зобов'язання за вересень місяць 2009 року; за період з 21.11.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 1,21 грн. за прострочення виконання зобов'язання за жовтень місяць 2009 року; за період з 21.12.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 0,70 грн. за прострочення виконання зобов'язання за листопад місяць 2009 року; за період з 21.01.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 0,18 грн. за прострочення виконання зобов'язання за грудень місяць 2009 року - на загальну суму 13,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4,06 грн. 3% річних за період з 21.08.2009 року по 01.02.2010 року та 9,99 грн. інфляційних втрат за період з вересня місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року включно, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 (25028, м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 6, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 24716006) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5, р/р №260044638 в КОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 22211233) - 471,94 грн. основного боргу, 4,06 грн. 3% річних, 13,92 грн. пені, 9,99 грн. інфляційних збитків, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 19.05.2010 року.