ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/10928.04.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоУправління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації
Простягнення 466 855, 75 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Цурка Н.О., дов. № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 р.
Марковська В.В., дов. № Д07/2009/2/31-13 від 31.12.2009 р.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 451 374, 47 грн. основного боргу, 13 034, 35 грн. інфляційних нарахувань та 2 446, 93 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 510466 від 01.12.2001 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.
Ухвалою суду від 27.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/109 та призначено її розгляд на 12.04.2010 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представники позивача у судовому засіданні 12.04.2010 р. підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. надали витребувані судом документи.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.
Враховуючи наведене, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали від 27.02.2010 р., ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 28.04.2010 р.
У судовому засіданні 28.04.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду витребувані ухвалою документи.
Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав. Про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали від 22.02.2010 р., відповідно до якої ця ухвала була направлена відповідачу службою діловодства суду 23.02.2010 р.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті за наявними в ній документами, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Управлінням освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації ї (споживач) був укладений договір № 510466 від 01.12.2001 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатками до договору, а споживач додержуватися кількості споживання теплової енергії та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 2.3.1 договору № 510466 від 01.12.2001 р. передбачено, що споживач зобов'язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку 1 до договору №510466 від 01.12.2001 р., не допускаючи їх перевищення, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Відповідно до пункту 4 додатку № 1 до вищевказаного договору, дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця; надання звіту в РВТ №2 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Згідно з п 5.1. договору № 510466 від 01.12.2001 р. та звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої енергії протягом розрахункового періоду(місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно договірних навантажень,
В додатку 4 до договору № 510466 від 01.12.2001 р. визначено порядок розрахунків за теплову енергію.
Пунктом 2 зазначеного додатку передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Відповідно до п.3 додатку № 4 до договору, абонент оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.
Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 510466 від 01.12.2001 р., тоді як відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, за період з 01.10.2009 р. до 01.02.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію станом на 01.02.2010 р. в розмірі 451 374,47 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.
Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 451 374,47 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а також 13 034,35 грн. інфляційної складової боргу та 2 446,93 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 510466 від 01.12.2001 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 451 374, 47 грн. боргу за спожиту теплову енергію відповідач у встановлений договором строк та у повному обсязі не виконав.
Позивач у судовому засіданні 28.04.2010 р надав довідку про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплову енергію від Управління освіти Дарницької РДА, з якої вбачається, що відповідачем була погашена сума у розмірі 117 667,10 грн.
При цьому з наданої позивачем вищезазначеної довідки вбачається, що Управлінням освіти Дарницької РДА на виконання умов договору № 510466 від 01.12.2001 р. було сплачено 10 631,19 грн. до моменту подання Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»позову до Господарського суду міста Києва. Таким чином, у позивача не було підстав звертатися до суду з позовом в частині основного боргу в розмірі 10 631,19 грн., у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Що стосується основного боргу в розмірі 107 035,91 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 107 035,91 грн. основного боргу за спожиту енергію підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 333 707,37 грн. основного боргу за договором № 510466 від 01.12.2001 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в цій частині визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 13 034,35 грн. інфляційної складової боргу, 2 446,93 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 510466 від 01.12.2001 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 13 034,35 грн. інфляційної складової боргу та 2 446,93 грн. трьох відсотків річних.
Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-К, ідентифікаційний код 26078028) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 26187763) 333 707 (триста тридцять три тисячі сімсот сім ) грн. 37 коп. основного боргу, 13 034 (тринадцять тисяч тридцять чотири) грн. 35 коп. інфляційної складової боргу, 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 93 коп. трьох відсотків річних, 4 562 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 107 035,91 грн. основного боргу припинити.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.