Справа № 2- 348/ 2010 р.
(заочне)
26 березня 2010 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бугрія В.М.
при секретарі - Мороз Т.С.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства „Вексель” про стягнення пені, передбаченої договором страхування ,-
У січні 2010 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Акціонерного страхового товариства «Вексель» про стягнення пені, передбаченої договором страхування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.01.2008 року між ним та Акціонерним страховим товариством „Вексель” було укладено договір добровільного страхування засобу наземного транспорту, за яким на страхування було прийнято автомобіль ВАЗ 210994-20 ЗНГ, 2008 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1. Під час дії договору, а саме 03.12.2008 року стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода. До 13 грудня 2008 року він виконав всі умови договору страхування, визначені для даного страхового випадку і надав страховику всі документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків. Відповідно до пункту 10.1. Договору страхування страховик повинен був протягом 10 календарних днів після отримання всіх необхідних документів, тобто не пізніше 23 грудня 2008 року, прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування. Повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування до нього не надходило. Відповідно до пункту 10.3. Договору страхування страховик повинен був виплатити йому страхове відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Отже, належне йому страхове відшкодування страховик повинен був сплатити не пізніше, ніж 26 грудня 2008 року. Проте у визначений договором строк страховик не виплатив належне йому страхове відшкодування, чим порушив мої права, як страхувальника та як споживача страхових послуг. Страховик виплатив йому страхове відшкодування в сумі 7724,26 грн. (Сім тисяч сімсот двадцять чотири гривні двадцять шість копійок) лише аж 01 квітня 2009 року. Отже, фактично затримка сплати згаданих 7724 грн. 26 коп. тривала з 27 грудня 2008 року і до 01 квітня 2009 року, тобто 95 календарних днів.
В судове засідання з'явився позивач та представник позивача. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та прийняти заочне рішення, відповідно до ст. ст.224 - 226 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача і дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
31.01.2008 року між позивачем, як страхувальником, і Акціонерним страховим товариством „Вексель” було укладено договір добровільного страхування засобу наземного транспорту серії 202-011/08/ПЛ, за яким на страхування було прийнято автомобіль ВАЗ 210994-20 ЗНГ, 2008 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.5 )
Під час дії договору, а саме 03.12.2008 року стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода, котрий передбачено п.4.1. згаданого договору страхування. До 13 грудня 2008 року позивач виконав всі умови договору страхування, визначені для даного страхового випадку і надав страховику всі документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків. Відповідно до пункту 10.1. Договору страхування страховик повинен був протягом 10 календарних днів після отримання всіх необхідних документів, тобто не пізніше 23 грудня 2008 року, прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування. Відповідно до пункту 10.2. Договору страхування, рішення про здійснення виплати страхового відшкодування оформлюється страховим актом, який повинен був скласти страховик. Проте позивачу не було відомо чи прийняв страховик якесь із згаданих рішень. Повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування до нього не надходило, Відповідно до пункту 10.3. Договору страхування страховик повинен був виплатити позивачу страхове відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Проте у визначений договором строк відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування. Страховик виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 7724,26 грн. (Сім тисяч сімсот двадцять чотири гривні двадцять шість копійок) лише аж 01 квітня 2009 року. Отже, фактично затримка сплати згаданих 7724 грн. 26 коп. тривала з 27 грудня 2008 року до 01 квітня 2009 року, тобто 95 календарних днів. Дані обставини справи підтверджуються показаннями ОСОБА_1, допитаного в судовому засіданні в якості свідка.
Згідно довідки, виданої Новосанжарським відділенням ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», страхове відшкодування від АСТ «Вексель» в сумі 7724,26 грн.
Сплативши 01.04.2009 року страхове відшкодування, відповідач самостійно не сплатив пені.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ЗУ «Про страхування» та статті 992 ЦК України за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування страховик несе майнову відповідальність шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання платежу.
Відповідно до пункту 13.1 згаданого договору страхування, у даному випадку відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка буде діяти на момент здійснення виплати страхового відшкодування, від суми, що підлягає сплаті (7724грн. 26 коп.) за кожен день прострочення, але не більше 10 % від суми боргу.
Згідно постанови правління НБУ від 21.04.2008 року № 107 та листа НБУ від 16.02.2009 року № 14-011/778-2395 з 27.12.2008 року по 01.04.2009 року, тобто протягом 95 календарних днів облікова ставка НБУ за кожен день прострочення становила 12 %, а подвійна - 24%. Таким чином, за 95 календарних днів прострочення з 27.12.2008 року по 01.04.2009 року страховик повинен сплатити 481 грн. 18 коп. пені.,
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог позивача, відповідач має відшкодувати позивачу понесені ним витрати.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, з відповідача стягуються судові витрати.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 20 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 526, 549, 992 ЦК України, ст.ст. 10, 208, 209, 214, 215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства „Вексель” про стягнення пені, передбаченої договором страхування задовольнити.
Стягнути з Акціонерного страхового товариства „Вексель” (код ЄДРПОУ 20031391) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) пеню, передбачену договором страхування в сумі 481 грн. 18 коп.
Стягнути з Акціонерного страхового товариства „Вексель” (код ЄДРПОУ 20031391) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3- судові витрати по справі - витрати на оплату правової допомоги - 4866 грн. 40 коп., витрати на явку представника до суду - 440 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн. 00 коп., а всього - 5426 грн. 40 коп. - судових витрат.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене протягом 20 днів після подачі в 10 денний термін заяви на його оскарження до Апеляційного суду Полтавської області.
Рішення надруковано суддею власноручно і є оригіналом.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області В.М. Бугрій