ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/17228.04.10
За позовом Приватного малого підприємства "Будтехнологія", м. Київ
До Управління житлово-комунального господарства Голосіївської
районної у місті Києві державної адміністрації ,
про стягнення боргу у сумі 1 059 895, 79 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Моренко Ю.І. - пред. по довір.
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 1 059 895, 79 грн. Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що у 2008 р. між ним та відповідачем було укладено договори на проведення робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень будинків житлового фонду Голосіївського району міста Києва, за яким позивач зобов'язався виконати на користь відповідача ремонтні роботи, а відповідач -прийняти та оплатити виконані роботи.
Позивачем було належним чином у встановлені договорами строки виконано ремонтні роботи, які, натомість, були оплачені відповідачем частково.
У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 781 634, 40 грн., з урахуванням індексу інфляції -94 577, 71 грн., 3% річних у розмірі 23 449, 03 грн., а також пеню у розмірі 160 235, 05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.04.2010р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем 08.05.2008 р. було укладено Договір №3 підряду на проведення робіт по капітальному ремонту фасадів будинків житлового фонду Голосіївського району м. Києва (надалі -«Договір №3», копія якого є у матеріалах справи) та Договір №13 підряду на проведення робіт по капітальному ремонту фасадів будинків житлового фонду Голосіївського району м. Києва (надалі -«Договір №13», копія якого є у матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.1. зазначених Договорів відповідач доручив, а позивач прийняв на себе проведення робіт з капітального ремонту фасадів будинків житлового фонду, розташованих за адресами згідно додатків №1 до Договорів. Зокрема, за Договором №3 позивач зобов'язався протягом листопада 2008 р. виконати ремонт фасадів будинків №№89 та 74-А по проспекту 40-річчя Жовтня, а за Договором №13: протягом серпня-жовтня 2008 р. виконати капітальний ремонт сходових клітин у будинках №4-А по вул. Лятошинського, №№14, 16, 34 по вул. Глушкова, №47 к. 3, №49 к. 3 по вул. Васильківській, №17-Б по проспекту 40-річчя Жовтня, а також протягом листопада 2008 р. виконати ремонт сходових клітин у будинку №74-А по проспекту 40-річчя Жовтня.
Згідно п. 2.1. Договору №3 вартість доручених позивачу робіт з капітального ремонту фасадів було визначено у розмірі 840 600, 00 грн., а згідно п. 2.1. Договору №13 вартість доручених позивачу робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень у будинках було визначено у розмірі 1 076 400, 00 грн.
П. 2.2. Договорів було встановлено порядок розрахунків за виконані роботи у будинках, відповідно до якого до початку робіт відповідач має право за наявності коштів перерахувати попередню оплату у розмірі 30% вартості робіт згідно кошторису у термін до трьох місяців. Решта суми виплачується після підписання позивачем та відповідачем актів виконаних робіт за формою №КБ-2в за фактично виконані обсяги робіт.
Згідно з п. 2.4. Договорів у випадку затримки оплати виконаних робіт з боку відповідача як одержувача бюджетних коштів (відсутність коштів на реєстраційному рахунку), відповідач зобов'язується провести оплати позивачу за виконані роботи протягом 14 днів з дня надходження коштів на рахунок.
У подальшому позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору №3 та Додаткову угоду №13, відповідно до яких сторонами було збільшено вартість робіт, виконуваних позивачем, на суму, відповідно, за Договором №3 -27 000, 00 грн., за Договором №13 -на суму79 200, 00 грн.
У жовтні 2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 та Акт №219 приймання виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-2в, згідно яких вартість виконаних позивачем робіт за Договором №13 у жовтні 2008 р. склала 79 088, 00 грн. (копії є у матеріалах справи).
07.11.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 та Акт №220 приймання виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-2в, згідно яких вартість виконаних позивачем робіт за Договором №13 у жовтні 2008 р. склала 194 725, 00 грн. (копії є у матеріалах справи).
Надалі, у той же день, позивачем та відповідачем було підписано Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 та Акти №№256, 257, 258, 263, 264, 314 приймання виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-2в, згідно яких вартість виконаних позивачем робіт за Договором №13 у жовтні 2008 р. склала, відповідно, 107 791, 00 грн., 193 657, 00 грн., 107 539, 00 грн., 9997, 00 грн., 39 911, 00 грн., 48 926, 40 грн. (копії є у матеріалах справи).
Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.
Договір №3 та Договір №13 між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договорами підряду. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 61 ЦК України.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України за договором підряду оплата здійснюється за виконання підрядником певних робіт на користь замовника і саме за виконання таких робіт підрядником.
У правовідносинах сторін, що виникли на підставі Договорів, відповідач виступав замовником, а позивач виступав підрядником виконання робіт.
Факт виконання позивачем відповідних робіт за Договорами документально підтверджується зокрема , Актами за ф. №КБ-2в, які складені у встановленому порядку, підписані представниками позивача та відповідача. Будь-яких претензії стосовно якості виконаних робіт, їх відповідності умовам Договорів, нормам чинного законодавства України сторонами одна одній не пред'являлися, у матеріалах справи такі претензії відсутні й сторони про наявність таких претензій суду не повідомляли.
З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що позивачем належним чином відповідно до узгоджених умов Договору №3 та Договору №13 було виконано обумовлені домовленістю сторін об'єми ремонтних робіт за адресами : Пр. 40-річчя Жовтня , 89, 74-А . та 17-б і по вул..Глушкова -14 . 16 , 34 і вул.. Васильківська 47, 49.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 15 ЦК України передбачено право будь-якої особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способами захисту цивільних прав судом згідно ст. 16 ЦК України може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами чинного законодавства, а також положеннями Договорів не передбачено іншого розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника у разі невиконання ним грошових зобов'язань за Договорами, ніж той, що встановлений ст. 625 ЦК України.
З огляду на це, проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи з урахуванням інфляційних та 3% річних є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню згідно уточненого розрахунку позивача.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, то суд, проаналізувавши наявні у справі докази, приходить до висновку про те, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Пунктами 5.6. Договорів передбачено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань з винної сторони стягується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ виходячи з ціни Договорів за кожен день невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ч. 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з наданого позивачем розрахунку ціни позову, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати виконаних робіт за період з грудня 2008 р. по грудень 2009 р. на загальну суму 160 235, 05 грн.
Положеннями Договорів, а також нормами чинного законодавства України не передбачено іншого періоду нарахування штрафних санкцій у формі пені, ніж той, що встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Тому, виходячи з положень ч. 6 ст. 232 ГК України, суд приходить до висновку, що сума пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання підлягає зменшенню, і з відповідача підлягає стягненню пеня за період 6 місяців з моменту, коли зобов'язання щодо оплати виконаних робіт підлягало виконанню відповідачем, тобто, за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р. у розмірі 79 898, 00 грн.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
З огляду на це, суд задовольняє позовні вимоги позивача у частині стягнення основного боргу у розмірі 781 634, 40 грн. з урахуванням індексу інфляції -94 577, 71 грн., 3% річних -23 449, 03 грн. та пені у розмірі 79 898, 00 грн. та відмовляє у задоволенні решти позовних вимог.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 24 ідентифікаційний код 26124248) на користь Приватного малого підприємства «Будтехнологія»(03061, м. Київ, проспект Відрадний, 10; ідентифікаційний код 30405073), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 781 634, 40 (сімсот вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять чотири грн. 40 коп.) гривень основного боргу, 94 577, 71 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім грн. 71 коп.) гривень інфляційних, 23 449, 03 (двадцять три тисячі чотириста сорок дев'ять грн. 03 коп.) процентів річних та 79 898, 00 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень пені, 9 795, 23 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять грн. 23 коп.) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість грн.) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 12 травня 2010 року.