ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/70014.04.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Стерх СВ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей +»про стягнення 16 667,79 грн. за участю представників позивача -Скурідіна О.І., довіреність б/н від 14.12.2009 р., відповідача -не з'явився,
У листопаді 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 16 667,79 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.12.2009 року.
У судових засіданнях 16.12.2009 року та 18.03.2010 року оголошувались перерви відповідно на 27.01.2010 року та 14.04.2010 року.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.2010 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Стерх СВ»»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група Рей +»(покупець) 22.09.2004 року укладено договір поставки №67-09, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію, далі -товар, в асортименті, по цінам і в кількості , вказаній у специфікаціях, оформлених в вигляді додатків, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2009 р. у справі 20/375 за позовом Приватного підприємства «Стерх СВ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей +»про стягнення 20 452,43 грн. встановлено факт існування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей +» перед Приватним підприємством «Стерх СВ»заборгованості за поставлене вугілля марки ДГР (0-200) за договором поставки № 67-09 від 22.09.2004р., та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група Рей+» на користь Приватного підприємства «Стерх СВ»вартість поставленого вугілля в сумі 20 452,43 грн.
01.06.2009 р. господарським судом м. Києва видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 20/375.
На момент звернення позивача до суду рішення господарського суду м. Києва було виконано у повному обсязі, що підтверджується довідкою ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві № 41574 від 27.11.09р., копія якої міститься в матеріалах справи.
12.10.09р. та 23.10.09р. платіжними дорученнями № 9470120, №947120 вказана сума боргу перерахована на рахунок стягувача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої вугільної продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 14 502,64 грн. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 2 113,05 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.
Позивач просить стягнути з відповідача також витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 2 700,00 грн.
15.06.2009 р. між позивачем (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія Захисту»(повірений) було укладено договір доручення №15/06/09/106, відповідно до п. 1.1. якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснювати наступні юридичні обов'язки:
- представляти інтереси в Господарському суді м. Києва, щодо спору до ВАТ «Промислова група «Рей +»про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних;
- подавати та складати заяви, скарги, позови до суду;
- заявляти клопотання;
- робити запити до всіх організацій та установ;
- підписувати документи від імені поручителя.
Відповідно до п. 2.1 договору № 15/06/09/106 розмір винагороди повіреного за виконання доручення , яке є предметом цього договору 2700 (дві тисячі сімсот ),00 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 263 від 10.12.2009р. позивачем сплачено адвокату кошти у розмірі 2 700,00 грн.
У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 116,16грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,26 грн. та адвокатські послуги в розмірі 2 691,56 грн. покладаються на відповідача, пропорційно задоволених вимог.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»(офіційно опубліковано в Офіційному віснику України від 27.04.2009 № 29) розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, викладено в новій редакції. З урахуванням статті 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у 2009 році становив, зокрема, з дати набрання чинності Постановою № 361 по 30.06.2009 - 312,50 грн. Згідно постанови КМУ від 05.08.2009р. № 825 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.12.2005р. № 1258», розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарської справи, становить 236,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, тоді необхідно було сплатити 236,00 грн., в зв'язку з чим 76,50 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 1 ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито», постанови КМУ від 21.12.2005р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів».
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей +»(02094 м. Київ, вул. Миколи Лебедєва, буд. 6, літ А, код 21605517) на користь Приватного підприємства «Стерх СВ» (91015, м. Луганськ, квартал Зарічний, буд. 8, кв. 127, код 31857549), 14 502 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 64 коп. інфляційної складової боргу, 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 05 коп. 3% річних, 116 (сто шістнадцять) грн. 16 коп. державного мита, 235(двісті тридцять п'ять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 691( двісті тисячі шістсот дев'яносто одна)грн. 56 коп. витрат на адвокатські послуги.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
На підставі даного рішення повернути Приватному підприємству «Стерх СВ»(91015, м. Луганськ, квартал Зарічний, буд. 8, кв. 127, код 31857549) з Державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп., які перераховані платіжним дорученням № 56 від 12.06.2009 року. Оригінал платіжного доручення № 56 від 12.06.2009 року залишити в матеріалах справи господарського суду міста Києва № 52/700.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Чебикіна