ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/3522.04.10
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі
до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
про стягнення 530, 51 грн.
Суддя Котков О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Поліщук Є.П., довіреність від 01.03.2010 року;
В судовому засіданні 22.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі (надалі УПФ України в Корецькому районі, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(надалі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідач) 530, 51 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за договором № 13-11/09-14 укладеним 16.01.2009 року не повернуті позивачу надмірно виплачені кошти у розмірі 530, 51 грн.
Позивач в судові засідання не з'являвся. Судом 12.04.2010 року від позивача отримано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідачем надано відзив на позов у якому останній проти позову заперечив та зазначив, що банк не порушував взятих на себе договірних зобов'язань, діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавтвом. Крім цього, відповідач вказував, що позивач вимагає повернути кошти, які не є власністю банку, а є власністю третіх осіб (спадкоємців померлої пенсіонерки), а тому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»є неналежним відповідачем. В зв'язку з наведеним, провадження у справі просив припинити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
16 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та Управлінням Пенсійного фонду України в Корецькому районі укладено договір № 13-11/09-14, відповідно до якого банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596 (далі Порядок).
Згідно розділу II ст. З &1 договору позивач зобов'язується подавати до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та за формою згідно з Порядком.
Згідно розділу II ст. З & 2 договору відповідач зобов'язується забезпечити через свої установи: укладання з пенсіонерами і одержувачами допомоги договорів про відкриття поточних рахунків для зарахування сум пенсій та допомоги; відкриття поточних рахунків пенсіонерам та одержувачам допомоги у порядку, встановленому Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, зареєстровано в Мін'юсті України 17.12.2003 року за № 1172/8493, та видачу безкоштовно ощадних книжок або платіжних карток зі строком дії не більше одного року; зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від позивача.
Отже, за умовами Договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»здійснює зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів за списками на зарахування пенсій та грошової допомоги, що подаються до банку позивачем. У відповідності до зобов'язань, передбачених договором, відповідачем був відкритий поточний рахунок пенсіонерці Брижко Т.Г. для зарахування їй сум пенсій. Після отримання коштів від позивача разом із списками на зарахування пенсій на поточні рахунки, 16.09.2009 року відповідачем було здійснено зарахування пенсії Брижко Т.Г. в розмірі 967, 94 грн. на її поточний рахунок, що підтверджується «Real-time отчетом», тобто ще до смерті пенсіонерки. А тому пенсія в розмірі 967, 97 грн. є власністю Брижко Т.Г.
Згідно довідки Корецького територіального центру соціального обслуговування малозахищених верств населення від 27.02.2009 року Брижко Тетяна Григорівна, жителька м. Корець, вибула з стаціонарного відділення 01.10.2009 року згідно наказу № 26-с від 01.10.2009 року, в зв'язку зі смертю. Посилання позивача на розділ IV ст. 8 & 3 як на підставу повернення надміру пеперахованих коштів в розмірі 530, 51 грн. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки БрижкоТ.Г. померла 01.10.2009 року і наступним за місяцем її смерті є листопад 2009 року. І саме з цього місяця ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»був зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок пенсіонерки та повернути кошти, які б мали бути зараховані на поточний рахунок. Крім того, згідно п. 13 Порядку, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги, уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду.
Враховуючи вищевикладене, відповідач не мав законних підстав для списання грошових коштів, належних Брижко Т.Г., з її поточного рахунку, оскільки дані кошти були зараховані на поточний рахунок ще в вересні 2009 року, що підтверджується «Real-time отчетом»(що міститься в матеріалах справи) та відповідно до розділу IV ст. 8 & 1 договору, суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача по місяць його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і розподіляється відповідно до діючого законодавства.
Відносини, що виникають між банком та клієнтом (Брижко Т.Г.) при відкритті останньому поточного рахунку і проведення операцій по ньому пов'язаних із зарахуванням та виплатою коштів регулюються Цивільним кодексом України.
Вичерпний перелік підстав списання грошових коштів з рахунка клієнта передбачені ст. 1071 ЦК України. Такими підставами є списання грошових коштів з рахунка клієнта на підставі його розпорядження та їх списання без розпорядження клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, у відповідача не має законних підстав для перерахування коштів в розмірі 530, 51 грн. з рахунку Брижко Т.Г. на користь позивача, оскільки останні не є власністю банку.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі не може бути задоволено судом, оскільки у ст. 80 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі, який не може бути розширено.
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог судом визнаються недоведеними, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.В. Котков
дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010р.