ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 45/85-6/10001.04.10
За позовомДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
До відповідачів1) Головного управління юстиції у місті Києві
2) Головного управління Державного казначейства України в місті Києві
3) Державного казначейства України
Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби
Простягнення 4376497,06 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Яковенко П.А. (за дов. № 83/10 від 28.12.2009 р.)
Від відповідача-1 Філіповська Т.М. (за дов. № 9205 від 08.09.2008 р.)
Від відповідача-2 Онашко Є.М.(за дов. № 05-04/7-63 від 11.01.2010 р.)
Від відповідача-3 не з'явились
Від третьої особи Рублевська Н.П. (за дов. № 25-22/134 від 30.03.2010 р.)
До господарського суду міста Києва завернулась з позовом дочірня компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -ДК «Газ України») до Головного управління юстиції у місті Києві про стягнення 4376497,06 грн. шкоди, яку завдано шляхом стягнення з позивача грошових коштів за рішенням суду у сумі більшій ніж передбачено рішенням суду.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Рішенням господарського суду міста Києва за результатами розгляду справи № 35/464 вирішено стягнути з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»9739183,53 грн.. Проте, за твердженням позивача, державним виконавцем було стягнуто з позивача 14115680,59 грн. на рахунок Київського міського управління юстиції. Позивач вважає, що з нього було стягнуто на 4376497,06 грн. більше необхідної суми, а тому позивач вважає вказану суму шкодою та просить стягнути її з відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2008 р. позов задоволено частково. Зокрема, вирішено стягнути з Головного управління юстиції у місті Києві на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»3400588,71 грн. безпідставно набутих коштів, 19813,79 грн. витрат на оплату державного мита, 91,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Під час апеляційного провадження у даній справі Київським апеляційним господарським судом до участі у справі було залучено інших відповідачів -Головне управління Державного казначейства України у міста Києві та Державне казначейство України, а також залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 р. вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2009 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 24.11.2009 р. постанову Вищого господарського суду України від 30.07.2009 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 р., рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2008 р. у справі № 45/85 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Підставою для скасування рішення та постанов попередніх інстанцій стало залишення поза увагою положень законодавства, якими передбачено оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал постанов.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2010 р. справі присвоєно № 45/85-6/100.
Позивач у наданих суду поясненнях зазначив, що ним 06.10.2005 р. було подано до Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України заяву про здійснення перевірку, тобто оскаржено дії державного виконавця. Також позивач зазначив, що шкода завдана посадовою, службовою особою підлягає відшкодуванню державою незалежно від наявності вини.
Відповідач-1 у наданих суду поясненнях зазначив, що позивачем не оскаржувались дії державного виконавця, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представник відповідача-3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2004 р. по справі № 35/464, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2005 р., задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазенерго»до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та стягнуто 7628611,04 грн. основного боргу, 2107911,08 грн. штрафних санкцій, 2550,00 грн. витрат по сплаті держмита та 111,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
14.07.2005 р. господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазенерго»7628611,04 грн. основного боргу, 2107911,08 грн. штрафних санкцій, 2550,00 грн. витрат по сплаті держмита та 111,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.07.2005 р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 14.07.2005 р. по справі № 35/464 про примусове стягнення з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»9739183,53 грн. та встановлено строк для добровільного виконання до 25.07.2005 р.. У цій же постанові позивача повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий строк з позивача буде стягнуто виконавчий збір в сумі 973918,35 грн.
Позивач добровільно рішення суду у строк до 25.07.2005 р. не виконав.
Відповідно до меморіальних ордерів від 23.08.2005 р. № 3, від 23.08.2005 р. № 2 з позивача було стягнуто 3801854,97 грн..
25.08.2005 р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»виконавчого збору в розмірі 380185,50 грн.
25.08.2005 р. платіжним дорученням № 309 виконавчий збір в розмірі 380185,50 грн. було перераховано до Державного бюджету України.
Відповідно до меморіальних ордерів від 01.09.2005 р. № 14, від 01.09.2005 р. № 1740/6-2, від 01.09.2005 р. № 15, від 01.09.2005 р. № 14, від 29.08.2005 р. № 1740/6 з позивача було стягнуто 10313825,62 грн.
02.09.2005 р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»виконавчого збору в розмірі 631751,41 грн.
16.09.2005 р. державним виконавцем було винесено постанову, якою було внесено зміни до постанови від 02.09.2005 р. про стягнення з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»виконавчого збору в розмірі 631715,41 грн., змінивши вислів «виконавчого збору в розмірі 631754,41 грн.»на «виконавчий збір в розмірі 336456,01 грн.».
Таким чином, з позивача в порядку виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.07.2005 р. по справі № 35/464 було стягнуто 14115680,59 грн. (3801854,97 грн. + 10313825,62 грн.), з яких 716641,51 грн. (380185,50 грн. + 336456,01 грн.) становив виконавчий збір.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення з наступними елементами: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Лише за наявності зазначених вище обставин особу може бути притягнуто до відповідальності за заподіяння шкоди.
Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.
Порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 р. № 606-ХІV.
В розумінні ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Виходячи з того, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, і стягнення коштів здійснюється в рамках виконавчого провадження, предметом оскарження можуть бути дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, які здійснюють звернення стягнення на майно.
У той же час, чинним процесуальним законодавством встановлений окремий порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, що передбачений ст. 121-2 ГПК України, і полягає у поданні відповідної скарги в рамках господарської справи, на виконання рішення у якій відкрито виконавче провадження.
Належним доказом наявності в діях органів державної виконавчої служби складу цивільного правопорушення є ухвала суду, прийнята за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця.
В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем відповідної скарги в рамках господарської справи, на виконання рішення у якій відкрито виконавче провадження.
Таким чином, позивачем не доведено належними доказами наявності в діях органів державної виконавчої служби складу цивільного правопорушення та підстав для відшкодування шкоди.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем не доведено, що порушення його прав сталося внаслідок дій відповідача, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 11.05.2010 р.