справа № 2-а-73/10
(№ 2-а-673/09)
20 травня 2010 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Цвітайла П.В.,
при секретарі - Дрижирук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Котельва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату, на її користь, як потерпілої від Чорнобильської катастрофи і інваліду ІІІ групи, недоотриману державну пенсію та недоотриману щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.11.2006 року по 20.07.2008 року включно.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги змінила та просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату, на її користь, як потерпілої від Чорнобильської катастрофи і інваліду ІІІ групи, недоотриману державну пенсію та недоотриману щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з 11.11.1993 року по 20.07.2008 року включно, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона є інвалідом ІІІ групи і належить до соціальної категорії - потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорія 1, та відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008р., якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не здійснив нарахування та виплату державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідних розмірах, передбачених діючим законодавством України. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачка звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплати зазначених пенсій з 01 листопада 2006 року, однак отримала відмову.
Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області надало заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначило, що позивачка отримує пенсію по інвалідності, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002 року, постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 та постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 року №530, що відповідає вимогам ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, відповідач посилається на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким з 01.01.2008 року до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено ключові зміни. Отже, порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Пенсійного фонду немає, а тому вимоги позивачки є необґрунтованими.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю.
Суд системно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 08.02.1994 року, вкладкою № 090132 до посвідченням громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом третьої групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 7-66 ВЛ №0141429 від 12.01.2006 року.
ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області в період з 17.06.1993 року по 10.11.1993 року, як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», в період 11.11.1993 року по 31.12.2001 року (до моменту передачі функцій призначення та виплати пенсій органам Пенсійного фонду) отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи, пов'язану із наслідками аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1828 «Про забезпечення експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду у АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Києві» від 01.03.2001 року, право щодо призначення та виплати пенсій органами ПФУ надано з 01.01.2002 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області і отримує пенсію по інвалідності, на підставі Закону України №796-ХІІ призначену. На даний час позивачка отримує пенсію в розмірі, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 складає для інвалідів ІІІ групи, з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році не нижче 980,00 грн. та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам ІІІ групи - 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.10.2008 року 74,70 грн. (498*15%)).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Державна (основна) пенсія позивачці нараховується та виплачується відповідно до ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІI групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Обчислення додаткової пенсії позивачці передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої розмір такої пенсії для інвалідів IIІ групи складає 50 % мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсіє виступає мінімальна пенсія за віком. Дослідивши в судовому засіданні надану довідку Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області від 02.04.2010 року за вих. №05-872 про розміри нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 11.11.1993 року по 31.12.2001 року, довідку Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області від 26.03.2010 року за вих. 271/02 про розмір отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2002 року по 20.07.2008 року та мінімальні пенсії за віком, які встановлені Постановою ВРУ від 27.08.1993 року№3415-ХІІ, Постановою ВРУ від 25.11.1993 року№3653-ХІІ, Постановою ВРУ від 20.02.1996 року№49/96-ВР, Законом України від 15.07.1999 року №979-ХІV, Постановою КМУ від 10.11.2000 року №1686, Постановою КМУ від 27.06.2001 року №741, Постановою КМУ від 19.12.2001 року №1706, Постановою КМУ від 13.03.2002 року №279, Постановою КМУ від 15.04.2003 року №544, та враховуючи Постанову КМУ від 03.01.2002 року №1 (розрахунок пенсії проведений з розміру 19,91 грн.), суд встановив, що за період з 11.11.1993 року по 31.12.2001 рік Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області та за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, пенсію позивачці нараховували у відповідності із діючим на той час законодавством. Таким чином, відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України і Законом України, не порушуючи чи обмежуючи права позивачки, а тому відсутні правові підстави для покладання зобов'язання на відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2004 року по 20.07.2008 року, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
В період спірних правовідносин нарахування та виплата позивачці пенсії здійснювалась відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру основної та додаткової пенсії позивача у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
До такого висновку суд приходить з врахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вимог, після внесення змін до ч. 1 зазначеного Закону у редакції від 23.12.2004 року, за якою мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Законами України: «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 №2505-ІV(стаття 63); «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 25.12.2005 №3235 - ІV(стаття 65); «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 №489 -V(стаття 62); «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.07 р. №107-VІ(стаття 58) - було затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у таких розмірах: на 2005 рік - 332 грн.; на 2006 рік, з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня - 366 грн.; на 2007 рік, з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.; на 2008 рік, з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн.
Посилання відповідача в запереченні на застосування ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, є необґрунтованим. Адже, іншими законодавчими актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, а застосування відповідачем при нарахуванні пенсії позивачці підзаконних нормативних актів, які суперечать вимогам Законів України, є неправомірним.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1, від 28.05.2008 р. №530 та від 16.07.2008р. №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Отже, відповідач повинен був виконувати вимоги ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлювався порядок визначення розміру пенсії позивачці у співвідношенні з мінімальною пенсією за віком, яка визначається з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було змінено та встановлено новий порядок обрахунку як основної та додаткової пенсії позивачці.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо обчислення розміру основної та додаткової пенсії лише в період дії відповідних змін, внесених до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.
Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України строк звернення до суду визначається не тільки за нормами цього Кодексу, але й інших законів.
Відповідно до ст. 73 Закону України від 08.02.1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України. Разом з тим, ч. 1 ст. 76 зазначеного Закону передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо недоотриманої пенсії, передбаченої ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки предметом оскарження є неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі щодо не здійснення нарахування пенсії відповідно до діючого законодавства та її виплаті не в повному обсязі, тобто ці позовні вимоги нерозривно пов'язані між собою.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення її розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачці слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд приходить до переконання, що при перерахунку пенсії позивачці необхідно керуватися ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з врахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з врахуванням вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо основної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року по 20.07.2008 року. Позовні вимоги про перерахунок основної та додаткової пенсії позивачки за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають, з огляду на діючу на той час редакцію ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи позовні вимоги позивачки - ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії частково, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, розсудливості, верховенства права, законності відповідно до вимог ст.ст. 2,7 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2,7, 6-14, 71, 90, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1, в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 20.07.2008 року, з виплатою недоотриманих сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
В повному обсязі постанова складена 25.05.2010 року _______________________________