ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/66802.03.10
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства „Родовід банк”
про стягнення 5009,30 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Родовід банк” індексу інфляції, трьох процентів річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 червня 2008 року між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) було укладено договір № 0174 банківського мультивалютного рахунку, відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний мультивалютний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях для зберігання коштів клієнтів та зобов'язується здійснювати розрахунково -касове обслуговування Клієнта.
26 лютого 2009 року позивач подав до Львівського відділення № 5 Публічного акціонерного товариства „Родовід банк” платіжне доручення № 52 про перерахування коштів на суму 46940,07 грн. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 у філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові МФО 325718.
Однак, Банк вказані грошові кошти у строки, встановлені законодавством України, не перерахував, тому позивач була змушена звернутися до Господарського суду міста Києва із позовом про зобов'язання Банку перерахувати кошти у розмірі 46940,07 грн. на поточний рахунок позивача у філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові та стягнення пені.
Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано Банк перерахувати кошти у розмірі 46940,07 грн. на поточний рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові, МФО 325718 та стягнуто з Банку на користь позивача 61,02 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.
10 серпня 2009 року Банк перерахував кошти у розмірі 46490,07 грн. на рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові, МФО 325718, що підтверджується випискою від 10.08.2009.
На думку позивача Банк незаконно використовував належні їй грошові кошти у розмірі 46940,07 грн. протягом березня -липня 2009 року, тому позивач вважає, що у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити на її користь три відсотки річних у розмірі 611,38 грн. та 1162,25 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 порушено провадження у справі № 33/668 та призначено справу до розгляду на 08.12.2009.
В судове засідання 08.12.2009 представники сторін не з'явилися, тому ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2009 розгляд справи № 33/668 було відкладено на 02.02.2010.
У судовому засіданні 02.02.2010 представник Публічного акціонерного товариства „Родовід банк” надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки виплата інфляційних витрат договором № 0174 банківського мультивалютного рахунку не передбачена, постановою правління Національного Банку України від 13.03.09 № 138 було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 16.03.09 до 15.09.09, тарифами Банку передбачено сплату за користування грошовими коштами Клієнта у розмірі 1 %, у позові просить відмовити.
В судове засідання 02.03.2010 року представники сторін не з'явилися, проте від позивача через загальний відділ діловодства надійшли додаткові обґрунтування, а також телеграма про розгляд справи без представника.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Суд встанови, що 18 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Родовід банк” в особі начальника відділення „Львівське РУ” -Радника Голови Правління Самури Маріни-Маріетти Емілівни (надалі - Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі -клієнт) було укладено договір № 0174 банківського мультивалютного рахунку (надалі -договір № 0174), згідно умов якого Банк відкриває Клієнту поточний мультивалютний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях для зберігання коштів клієнтів та зобов'язується здійснювати розрахунково -касове обслуговування Клієнта за цим рахунком за плату, у відповідності до вимог чинного законодавства України, банківських правил (нормативно -правових актів Національного банку України, внутрішніх положень Банку тощо) та умов цього договору, а Клієнт зобов'язується здійснювати операції за рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього договору.
Згідно розділу 2 договору № 0174, Клієнт здійснює операції за рахунком на підставі платіжних інструментів, включаючи розрахунково -касові документи, передбачені чинним законодавством України та банківськими правилами. Клієнт надає розрахункові документи Банку на паперових носіях або вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно - технічний комплекс „Клієнт - Банк”.
26 лютого 2009 року позивач подала до Львівського відділення № 5 Банку платіжне доручення № 28 про перерахування грошових коштів у розмірі 46940,07 грн. на ім'я фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, на рахунок № НОМЕР_2, відкрий у Філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові.
Частина перша статті 1066 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно частини третьої статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У відповідності до пункту 2.5. договору № 0174, розрахунково -касові документи Банк приймає і виконує в день їх надходження протягом операційного часу.
Стаття 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” зобов'язує банк виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Частина перша статті 1089 Цивільного кодексу України зазначає, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Як встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 № 4/311, яке набрало законної сили 28.10.2009, та має преюдиційне значення для даної справи на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, Банк порушив зобов'язання за договором № 0174 та затримав з власної вини зарахування грошових коштів у розмірі 46940,07 грн. на ім'я фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, на рахунок № НОМЕР_2, відкрий у Філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові.
Таким чином, Банк не виконав вказане платіжне доручення Клієнта.
Також, вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 № 4/311, яке набрало законної сили 28.10.2009, було зобов'язано Банк перерахувати кошти у розмірі 46940,07 грн. на поточний рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові, МФО 325718.
Наявною у матеріалах справи випискою з рахунку № НОМЕР_1, виданою Банком, підтверджується, що 10 серпня 2009 року Банком були перераховані грошові кошти у розмірі 46940,07 грн. на підставі платіжного доручення № 53 від 26.02.2009 на рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкрий у Філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові, МФО 325718.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання визначає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність банку за несвоєчасне зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, яка полягає в тому, що банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.1.6 договору № 0174 передбачено обов'язок Банку проводити щомісяця нарахування та зарахування процентів на залишок грошових коштів на рахунку Клієнта згідно з тарифами, затвердженими Банком.
Наявні в матеріалах тарифи Банку на нарахування процентів за залишками на поточному рахунку Клієнта, які підписані позивачем, встановлені у розмірі 1 % річних та сплачуються щомісячно Банком починаючи з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за період з 26 числа місяця, що передує звітному, по 25 число звітного місяця, на середньоденні залишки за звітний місяць.
Наданою в матеріали справи випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 підтверджується сплата Банком позивачу процентів на залишок грошових коштів на рахунку позивача у розмірі 1 % згідно вказаних вище тарифів Банку, підписаних позивачем.
Таким чином, твердження позивача про те, що Банк зобов'язаний сплатити 3 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 46940,07 грн. є безпідставним.
Крім того, стаття 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач як на підставу стягнення з Банку 3 % річних та індексу інфляції, встановлює відповідальність боржника за невиконання ним грошового зобов'язання, яка полягає в тому, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, грошове зобов'язання -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
За договором № 0174 та згідно рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 № 4/311, у Банку перед позивачем не існувало грошового зобов'язання сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 46940,07 грн. Банк був зобов'язаний здійснити перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок позивача №НОМЕР_2, відкрий у Філії Відкритого акціонерного товариства „Укрексімбанк” у м. Львові, МФО 325718.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Банку індексу інфляції та 3 % річних.
З огляду на вказане вище, позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Банку три відсотки річних у розмірі 611,38 грн. та 1162,25 грн. інфляційних витрат задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що позов задоволенню не підлягає, згідно статті 49 Господарського кодексу України, витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010 року.