ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/4016.04.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
ДоДержавного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики "Енергоперспектива"
Простягнення 83 328,76 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Півень Д.О. -дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року;
від відповідача: Лаврова О.В. -дов. № 015 -122 від 23.03.2010 року;
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики "Енергоперспектива" про стягнення 82 565,29 грн. -основного боргу, 544,57 грн. -інфляційних втрат та 218,90 грн. -3% річних.
Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.
Ухвалою від 28.01.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.02.2010 року.
В судовому засіданні 15.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.03.2010 року.
В судовому засіданні 26.03.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.03.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.
Крім того, в судовому засіданні 26.03.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 26.03.2010 року розгляд справи відкладено на 16.04.2010 року.
В судовому засіданні 16.04.2010 року представник позивача надав усні пояснення та додаткові докази по справі.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.04.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
11.02.1997 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі -постачальник, позивач) та Державним науково-дослідним проектно-вишукувальним технологічним інститутом з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива»(далі -споживач, відповідач) було укладено договір № 8364 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. п. 2.1, 4.1, 4.2 Договору, позивач зобов'язувався, відпускати електроенергію як різновид промислової продукції абоненту в межах (приєднаної) дозволеної до використання потужності, згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (Додаток № 1), а відповідач в свою чергу зобов'язувався оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з Прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами цього Договору, для визначення величини використаної електроенергії знімати та подавати за установленою формою до «Енергопостачальної організації»показники розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додаток 3.1, 3.2, 3.3).
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2Ж1 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5, 6 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується 1 числа місяця наступного за звітним.
Споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 21 числа Споживач зобов'язується направляти свого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.
Споживач здійснює 100 % оплату вартості заявленого (договірного) обсягу електричної енергії до 13 числа поточного розрахункового періоду. На обсяг електричної енергії, який підлягає оплаті, постачальник електричної енергії до 1 числа поточного місяця виписує рахунок споживачу.
Остаточний розрахунок здійснюється споживачем до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі обсягів фактично спожитої електричної енергії у поточному розрахунковому періоді.
Додатком 5 до Договору передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2009 р. по 01.12.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 112020, 44 грн. Проте, відповідач за поставлено енергію розрахувався частково на суму 31245, 70 грн., у зв'язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 80 452, 04 грн.
Крім того, за період з 01.04.2009 року по 01.12.2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 3833, 53 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 1720, 28 грн., в зв'язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2113, 25 грн.
Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 82 565, 29 грн. (80 452, 04 грн.+ 2113, 25 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу за спожиту активну електричну енергію на суму 40 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 08.02.2010 року, оригінал якого міститься матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1.ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.
Отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 42 565, 29 грн. (82 565, 29 грн. - 40000, 00 грн.).
Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 544, 57 грн. та 3 % річних в розмірі 218, 90 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 541, 39 грн. та 3 % річних в сумі 212, 99 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, код ЄДРПОУ 00132285) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 42 565 (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 29 коп. основного боргу, 541 (п'ятсот сорок одна) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 212 (двісті дванадцять) грн. 99 коп. 3 % річних, 833 (вісімсот тридцять три) грн. 20 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива» заборгованості в розмірі 40 000, 00 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
СуддяО.М. Спичак
Дата підписання рішення
11.05.2010 року