ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/6829.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віза-ві»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Пласт»
про стягнення 67952,39 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Минайлюк Т.В. - предст. за довір. №б/н від 01.12.2009р.
Від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 29.03.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віза-ві»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Пласт»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором купівлі -продажу №18/10 від 18.10.2007р., у розмірі 67952,39 грн., з яких: сума основного боргу -48135,86 грн., пені -7228,65 грн., 11071,86 грн. - інфляційні збитки, 1516,02 грн. -3% річних та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. було порушено провадження у справі № 35/68, розгляд справи призначено на 22.02.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 22.02.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/68 від 05.02.2010р.
Відповідач в судове засідання 22.02.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/68 від 05.02.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/68 від 22.02.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 15.03.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/68 від 22.02.2010р.; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 15.03.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/68 від 05.02.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/68 від 15.03.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 29.03.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 29.03.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/68 від 05.02.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 22.02.2010р., 15.03.2010р. та 29.03.2010р. ані відповідач, ані його представники не з'явились, витребуваних судом документів не надав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
18 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віза-ві»(далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Пласт»(далі-відповідач) було укладено Договір купівлі -продажу №18/10 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) продавець зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця клей (далі-товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Згідно п.2 Договору: загальна сума договору складає 200 000,00 грн.; ціна товару визначається у рахунках-фактурах і накладних, оплата товару здійснюється через банк на розрахунковий рахунок продавця; умови оплати -відстрочка платежу 5 календарних днів з дати отримання товару; датою отримання товару вважається дата видаткової накладної.
Позивач на виконання умов Договору купівлі -продажу №18/10 від 18.10.2007р. поставив відповідачу товар за видатковими накладними: №РН-0000457 від 01.08.2008р. на суму 31164,00 грн., №РН-0000492 від 22.08.2008р. на суму 31164,00 грн., №РН-0000519 від 08.09.2008р. на суму 7479,36 грн., всього на загальну суму 69 807,36 грн.
Зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище видатковими накладними та ґрунтуються на Договорі купівлі -продажу №18/10 від 18.10.2007р.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 48 135,86 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 48135,86 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання за Договором купівлі -продажу №18/10 від 18.10.2007р. щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 48135,86 грн. не сплатив.
Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, в порядку та на умовах встановлених Договором купівлі -продажу №18/10 від 18.10.2007р.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 11071,86 грн., 3% річних -1516,02 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 48135,86 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 11071,86 грн., 3% річних в розмірі 1516,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 7228,65 грн.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 6.1. Договору купівлі -продажу №18/10 від 18.10.2007р. передбачено, що за порушення термінів сплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару, за кожний день прострочення виплати.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів нараховано пеню в розмірі 7228,65 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 7228,65 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Пласт»(юридична адреса: 01103, м. Київ, шосе Залізничне, буд.2; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 4-А, оф.75; фактична адреса: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15, код ЄДРПОУ 33831873, р/р №26000013000159 в ЗАТ «Внєшторгбанк», МФО 380195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віза-ві»(24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт. Крижопіль, вул. К.Маркса, 83, код ЄДРПОУ 33556824, р/р 26004007378201 в Лівобережному відділенні АТ «Сведбанк»(публічне), МФО 300164), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 48135,86 грн. (сорок вісім тисяч сто тридцять п'ять гривень 86 коп.) -основного боргу, 7228,65 грн. (сім тисяч двісті двадцять вісім гривень 65 коп.) -пені, 11071,86 грн. (одинадцять тисяч сімдесят одна гривня 86 коп.) -інфляційні збитки, 1516,02 грн. (одна тисяча п'ятсот шістнадцять гривень 02 коп.) -3% річних, 679,52 грн. (шістсот сімдесят дев'ять гривень 52 коп.) -державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення:05.05.2010.