ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/69428.04.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алькасар»
ДоВідкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»
Простягнення 58 177,37 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Мещанінов А.М., дов. № 27 від 15.07.2009 р.
Від відповідача: Дутковський Б.В., дов. № б/н від 30.06.2009 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькасар»до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»про стягнення 53 243, 94 грн. основного боргу, 3 639,54 грн. пені, 851,90 грн. інфляційних втрат та 441,99 грн. річних процентів у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 01/01-09 від 01.01.2009 р.
Ухвалою суду від 24.09.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/694 та призначено її розгляд на 21.10.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
У судове засідання 21.10.2009 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду від 24.09.2009 р. документів не надав.
Представник відповідача у судовому засіданні на виконання вимог ухвали від 24.09.2009 р. відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи наведене, ухвалою суду від 21.10.2009 р. розгляд справи був відкладений до 09.11.2009 р., повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 24.09.2009 р.
У судовому засіданні представник позивача пояснив обставини справи, надав суду для огляду оригінали видаткових накладних: № РН-0000045 від 19.02.2009 р., № РН-0000090 від 18.03.2009 р., № РН-00000116 від 31.03.2009 р., № РН-00000169 від 21.04.2009 р., а також довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей.
В ході дослідження наданих суду оригіналів документів судом було встановлено, що накладні містять різні підписи, хоча довіреності відповідачем видано одному уповноваженому представнику.
Відповідач у поданому суду відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що Відкрите акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів»товар за зазначеними накладними не отримував.
У зв'язку з цим Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.11.2009 р. у даній справі призначив судову бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим справа № 37/694 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
16.03.2010 р. дана справа повернулась до Господарського суду міста Києва разом з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10828/10829 судово-економічної експертизи від 12.03.2010 р.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ухвалою суду від 18.03.2010 р. Господарським судом міста Києва було поновлено провадження у даній справі № 37/694 та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 12.04.2010 р., зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10828/10829 від 12.03.2010р.
У судовому засіданні 12.04.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, витребувані судом письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10828/10829 від 12.03.2010р. не надав.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 18.03.2010 р. не виконав.
У зв'язку з необхідністю витребувати докази у справі, враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, а також невиконання сторонами вимог ухвали суду від 18.03.2010 р., суд відклав розгляд даної справи до 28.04.2010 р.
Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 27.04.2010 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника. Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте позивач наданими йому процесуальними правами не скористався.
Представники сторін у судове засідання 28.04.2010 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи, враховуючи необґрунтоване невиконання позивачем вимог ухвали суду про надання письмових пояснень по суті спору з урахуванням висновку судової експертизи, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає можливим розгляд даної справи за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алькасар" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів»(покупець) був укладений договір № 01/01-09/3 від 01.01.2009 р., відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити оливу індустріальної марки І-20А, згідно рахунків-фактур, виставлених продавцем.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до пункту 2.2. договору № 01/01-09/3 від 01.01.2009 р., загальна кількість товару і його вартість, що поставляється за даною угодою, вказується в рахунку-фактурі.
Згідно з п. 3.1. зазначеного договору, відвантаження зі складу здійснюється самовивозом.
Відповідно до п.5.3. договору № 01/01-09/3 від 01.01.2009 р. сторони погодили, що строк оплати за товар: з відстрочкою платежу 15 банківських днів.
Строк дії зазначеного договору -з моменту підписання сторонами даної угоди та до 31.12.2009 р.
Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькасар»поставило Відкритому акціонерному товариству «Київський завод гумових та латексних виробів»товар (олива І-20А) на загальну суму 61 199,93 грн., що підтверджується видатковими накладними:
№ РН 0000045 від 19.02.2009 р. на суму 15 911,98 грн.,
№ РН 0000090 від 18.03.2009 р. на суму 15 911,98 грн.,
№ РН 00000116 від 31.03.2009 р. на суму 15 911,98 грн.,
№ 0000169 від 21.04.2009 р. на суму 13 463,99 грн.
Копії зазначених видаткових накладних долучені до матеріалів даної справи.
Відповідач прийняв вищезазначені партії товару, що підтверджується накладними, які підписані представником відповідача. Приймання Відкритим акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» товару здійснювалось на підставі довіреностей: № 500 від 17.04.2009 р., № 468 від 30.03.2009 р., № 438 від 18.03.2009 р., № 398 від 18.02.2009 р.
Відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши лише 7 955,99 грн. Основний борг відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду складає 53 243,94 грн.
Зазначений розмір заборгованості відповідача підтверджений актом звірки взаєморозрахунків від 12.08.2009 р., який підписаний та скріплений печатками сторін.
Представник позивача пояснив суду, що відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Алькасар»складає 53 243,97 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як основний борг. Також позивач просить стягнути з відповідача 3 639,54 грн. пені, 851, 90 грн. інфляційних нарахувань та 441,99 грн. річних процентів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.5.3. договору № 01/01-09/3 від 01.01.2009 р. сторони погодили, що строк оплати за товар здійснюється з відстрочкою платежу 15 банківських днів. Оскільки остання партія товару була поставлена 15.04.2009 р., то останній строк оплати товару 12.05.2009 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги ТОВ «Алькасар»не визнає, посилаючись на те, що підписи відповідальної особи відповідача на кожній окремій видатковій накладній є різними, хоча прізвище ім'я та по-батькові, паспортні дані вказані одні й ті ж самі, що дає підстави допускати, що товар отримала особа, яка не уповноважена на те довіреністю. Крім того, відповідач стверджує, що акт звірки взаємних розрахунків, який не є первинним бухгалтерським документом, не відображає факту здійснення конкретної господарської операції та не може бути доказом встановлення заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»перед ТОВ «Алькасар».
Проте суд не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки висновком № 10828/10829 судово-економічної експертизи від 12.03.2010 р. за господарською справою № 37/694 встановлено, що загальна сума заборгованості ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»перед ТОВ «Алькасар»за товар (оливу індустріальну марки І-20), відпущений відповідачу згідно з наданими видатковими накладними № РН 0000017 від 23.01.2009 р., № РН 0000045 від 19.02.2009 р., № РН 0000070 від 10.03.2009 р., № РН 0000090 від 18.03.2009 р., № РН 00000116 від 31.03.2009 р№ 0000169 від 21.04.2009 р., за період з 23.01.2009 р. по 21.04.2009 р., складає 13 094,94 грн.
Відповідно до банківських виписок, наданих ТОВ «Алькасар», за період з 23.01.2009 р. по 21.04.2009 р. ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»сплатив за одержаний товар 67 688,97 грн. Визначити конкретно, за якими видатковими накладними була здійснена оплата за одержаний товар неможливо у зв'язку з тим, що у банківських виписках у призначені платежу не вказано номеру видаткової накладної, а вказані номери рахунків-фактур, які на дослідження надані не у повному обсязі.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькасар»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»суми основного боргу за договором № 01/01-09/3 від 01.01.2009 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню у сумі 13 094,94 грн. основного боргу.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 639,54 грн. штрафних санкцій.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 22 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з тим, що своє підтвердження знайшла наявність основного боргу у розмірі 13 094,94 грн., суд виконав власний розрахунок пені стосовно цієї суми боргу.
Розрахунок розміру пені
Сума заборгованості,грн.Розмір
облікової
ставки НБУПеріод
простроченняКількість днів
простроченняСума пені,грн.
13 094,9412 %12.05.09-15.06.0934292,75
13 094,9411 %16.06.09-11.08.0957490,49
13 094,9410,25 %12.08.09-21.08.091073,54
Всього856,78
За таких обставин стягненим з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 856,78 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькасар»просить суд також стягнути з відповідача 851,90 грн. втрат від інфляційних процесів та 441,99 грн. трьох процентів річних.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
У зв'язку з тим, що суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 13 094,94 грн. основного боргу, суд виконав власний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань стосовно цієї суми боргу.
Три проценти річних:
Період заборгованостіПодіяСума заборгованостіКількість днів прострочкиСума річних процентів
12.05.2009 р. -21.08.2009р.Строк зобов'язання за останньою поставкою від 21.04.2009 р.13 094,94 грн.101108,70
Всього108,70 грн.
Розрахунок суду інфляційних нарахувань з 12.05.2009 р. -21.08.2009 р.
Офіційний індекс інфляції за травень 2009 року -101,3%; за червень -100,8 %,за липень -99,5 %
13 094,94 х 1,013 х 1,008 х 0,995 = 13 304,44 (сума боргу з урахуванням індексу інфляції)
13 304,44 -13 094,94 = 209,50 (сума інфляції).
Сума інфляції становить 209,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 13 094,94 грн. основного боргу, 856,78 грн. пені, 108,70 грн. річних процентів та 209,50 грн. інфляційних втрат.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»(03022, м. Київ, вул. Амурська, 6, ідентифікаційний код 00149593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькасар»(02125, м. Київ, вул. Визволителів, 1, к. 307, ідентифікаційний код 31244696) 13 094 (тринадцять тисяч дев'яносто чотири) грн. 94 коп. основного боргу, 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн.78 коп. пені, 209 (двісті дев'ять) грн. 50 коп. втрат від інфляційних процесів, 108 (сто вісім) грн. 70 коп. трьох процентів річних, 142 (сто сорок дві) грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 57 (п'ятдесят сім) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.