Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1504/1108/12
провадження № 61-3733ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 23 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М., яка обґрунтована тим, що приватний виконавець неналежним чином повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для повернення виконавчого листа стягувачу. Скаржник вважав, що стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Зазначив, що у виконавчому листі строк пред'явлення вказано до 26 травня 2015 року, та рішення суду щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документу відсутні.
За таких підстав, просив визнати дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №1504/1108/12, який виданий 26 травня 2014 року Березівським районним судом Одеської області, протиправними та відновити порушене право шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2018 року.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 23 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
03 березня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області
від 23 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року.
ОСОБА_1 звернувсяз клопотанням про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно частини другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Враховуючи обставини, викладені заявником у клопотанні, наявні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною першою статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Пунктом 1 частини другої статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачається, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що виконавчий лист раніше вже знаходився на виконанні та містить відмітку про повернення виконавчого листа стягувачу 29 червня
2016 року, що свідчить про переривання строку пред'явлення до виконання, після повернення виконавчого документа строк його пред'явлення до виконання поновився на один рік, тобто до 29 червня 2017 року, однак ще до спливу цього строку набрав чинності Закону України «Про виконавче провадження»
від 02 червня 2016 року №1404-VIII, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень якого було встановлено, що виконавчі документи, виданні до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Березівського районного суду Одеської області
від 23 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області
від 23 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська