18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 495/1434/18
провадження № 61-2613ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2021 року в справі за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора,
У лютому 2018 року перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 23 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, позовні вимоги першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури задоволено.
Визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05 червня
2015 року № 2936 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у
власність земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0363, для індивідуального дачного будівництва за адресою:
АДРЕСА_1 ».
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії, індексний номер 38646344, видане від 05 червня 2015 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення за
адресою:
АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0363).
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 05 червня 2015 року, індексний номер 21859915, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0363).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 січня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 лютого
2019 року у справі № 813/6231/14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а, постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 243/202/19, постанові Верховного Суду
від 18 березня 2020 року у справі № 243/13059/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 911/1541/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі
№ 927/584/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня
2018 року у справі № 927/1155/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 927/291/17, постанові Верховного Суду
від 04 квітня 2019 року у справі № 819/1553/17, постанові Верховного Суду
від 02 квітня 2019 року у справі № 819/806/17, постанові Верховного Суду
від 04 квітня 2019 року у справі № 640/5921/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 61-1476св20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області цивільну справу № 495/1434/18 за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,
який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська