Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/139/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВК Транс", м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна", м. Харків
про стягнення 146495,36 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МВК Транс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 146495,36 грн., з яких: 141350,37 грн. заборгованість за договором №ТЕО-60 про надання комплексу послуг транспортно-експедиційного обслуговування від 11.08.2020 та 5144,99 грн. пеня. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору. Судові витрати з оплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Також, відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, просив віднести справу до малозначних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.01.2021 була вручена уповноваженій особі відповідача ще 19.02.2021, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №003791.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
11.08.2020 між ТОВ "МВК Транс" (позивач, експедитор" та ТОВ "Руяна" (відповідач, клієнт) був укладений договір №ТЕО-60 про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, відповідно до п. 1.1 якого експедитор за дорученням клієнта приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта надавати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування для здійснення перевезень вантажів по території України, країн СНД та інших держав, а клієнт зобов'язується оплачувати надані послуги на умовах даного договору, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан рухомого складу та його повернення згідно із умовами даного договору, Правил перевезень вантажів, Статуту залізниць України, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1.2 договору, на підставі письмових заявок клієнта та за його рахунок експедитор організовує виконання робіт і послуг, пов'язаних із завантаженням вагонів на станції відправлення (прийомом імпортних вантажів на прикордонних станціях) та їх подальшим перевезенням залізницями України, у тому числі у напрямку портів, а також надання послуг клієнту щодо організації проведення вантажів зі станцій АТ "Укрзалізниця" у відповідності до укладених сторонами додаткових угод до цього договору.
Відповідно до п.п. 3.1-3.5 договору, сторони погоджують ставку па перевезення конкретного вантажу шляхом підписання додаткових угод до цього договору. Якщо експедитор є одночасно відправником вантажу і платником тарифу, під вартістю організації ТЕО вантажів клієнта сторони цього договору розуміють увесь комплекс витрат, необхідних для організації перевезення вантажів, а саме: залізничний тариф, додаткові збори і плати, вартість станційних зборів, оформлення перевізних документів, сертифікатів, свідоцтв, винагорода експедитора, послуги з оформлення декларуванню (за потреби) та інші послуги, вартість яких було включене у ставку, видану клієнту за вагон або тонну. Сума коштів, яка пов'язана з організацією перевезення вантажів клієнта і яка перерахована на поточний рахунок експедитора, використовується експедитором для проведення взаєморозрахунків з транспорт ними і іншими організаціями за перевезення вантажів клієнта (за вирахуванням винагороди експедитора). Клієнт здійснює 100% передплату за послуги експедитора, вказані в пункті 3.2, шляхом перерахування грошових коштів па поточний рахунок експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. За угодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково уточнюється в додаткових угодах до договору. За підсумками місяця сторони, на підставі відвантажувальної інформації, підписують акт звіряння і акт прийому-передачі робіт (наданих послуг). У разі не надання (не повернення) клієнтом експедитору підписаного акту прийому передачі робіт (наданих послуг) протягом 10 днів з дня його надання останнім для підписання і при відсутності в зазначений термін мотивованого письмового заперечення клієнта, послуги за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином, і жодних претензій щодо термінів і якості надання послуг, а також стосовно втрати, недостачі, пошкодження та інше не приймаються.
12.08.2020 на підставі письмової заявки №1, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору від 11.08.2020 №ТЕО-60, якою було погоджено комплексну ставку за перевезення вантажу та станцію відправлення/призначення. Так позивачем за надані послуги відповідно до умов договору був виставлений відповідачу для оплати рахунок від 13.08.2020 №193 на суму 260691,35 грн.
На виконання зобов'язань за договором, позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів, про що між сторонами складений та підписаний акт надання послуг №189 від 25.08.2020.
Крім того 25.08.2020 позивачем відповідачу було виставлено акт надання послуг від 25.08.2020 № 194 на суму 30 659,02 грн. Зазначений акт надання послуг було виставлено відповідно до п. 4.6. вище зазначеного договору: за простій вагонів з вини клієнта (у разі відмови від прийняття вагонів зі станційної колії на під'їзну колію, затримки вагонів під завантаженням та з інших причин, не залежних від експедитора), відповідальність несе клієнт. В даному випадку, усі збори і платежі, що виникли в результаті простою вагонів і нараховані залізницею до сплати експедиторові, будуть нараховані для оплати клієнтові.
За надані послуги відповідач розрахувався лише частково, у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 141350,37 грн., яку відображено в акті звірки взаєморозрахунків за період 2020 рік.
У зв'язку із наявною заборгованість та з метою досудового врегулювання спору, позивачем було скеровано на адресу відповідача вимогу щодо погашення основної суми боргу в розмірі 141350,37.
Однак вказана вимога залишилась з боку відповідача без відповіді та задоволення, а вартість наданих послуг у розмірі 141350,31 відповідачем залишилася не сплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором транспортного експедирування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Відповідно до частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до абзацу 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Згідно з абзацом 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг у розмірі 141350,37 грн.
Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 5144,99 грн., суд зазначає наступне.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4.12 договору, за затримку платежів по фактично наданим експедитором послугам більш ніж на 10 календарних днів, клієнт сплачує експедиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 11 дня прострочення.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 5144,99 грн. пені, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, нараховані арифметично вірно.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, не спростованих відповідачем та підтверджених матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525-530, 610 - 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" (61026, м. Харків, вул. Сіверська, 114, код ЄДРПОУ 39525021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВК Транс" (65009, м. Одеса, Приморський район, вул. Генуезька, 24-Б, офіс 514, код ЄДРПОУ 42678269) - 141350,37 грн. основного боргу, 5144,99 грн. пені та 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МВК Транс" (65009, м. Одеса, Приморський район, вул. Генуезька, 24-Б, офіс 514, код ЄДРПОУ 42678269).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Руяна" (61026, м. Харків, вул. Сіверська, 114, код ЄДРПОУ 39525021).
Рішення підписано 22 березня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова