Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/148/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у справі
за позовом Фермерського господарства "П'ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбунівський район, с.П'ятигори, код ЄДРПОУ 24170468)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" (34710, Рівненська область, Гощанський район, с. Устя, код ЄДРПОУ 43162947)
про стягнення 3 306 425,48 грн.
матеріали зустрічної позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" (34710, Рівненська область, Гощанський район, с. Устя, код ЄДРПОУ 43162947)
до Фермерського господарства "П'ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбунівський район, с.П'ятигори, код ЄДРПОУ 24170468)
про визнання недійсним Договору поставки №200719/1 від 16.07.2020 року.
Фермерське господарство "П'ятигірське" звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" в якому просить стягнути з останнього заборгованість у сумі 3 306 425,48 грн.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "23" березня 2021 р. на 10:00 год..
Товариство з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" звернулося в Господарський суду Рівненської області із зустрічною позовною заявою до Фермерського господарства "П'ятигірське" в якому просить визнати недійсним Договір поставки сільськогосподарської продукції №200716/1 від 16.07.2020 року, укладений між Фермерським господарством "П'ятигірське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Устя Агро".
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" подало клопотання в якому просить звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" від сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви про визнання договору недійсним.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" та клопотання про звільнення від сплати судового збору, господарський суд прийшов до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому суд керувався наступним.
Клопотання обґрунтоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" у зв'язку із продовженням на території України карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2 до 30 квітня 2021 року, призупинило свою господарську діяльність, не має у своєму активі грошових коштів, а відтак позбавлений можливості сплатити судовий збір.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії», заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92).
Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії», заява № 42750/09).
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відтак, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов, передбачених законодавством, та з врахуванням майнового стану позивача, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 року у справі №904/9117/19, 917/1423/19 від 08.05.2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" посилаючись на тяжкий матеріальний стан, припинення господарської діяльності, відсутністю грошових коштів та продовженням карантину на час подання зустрічної позовної заяви, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, не подало докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а обмежилося лише посиланням на такі обставини.
Крім того, суд зазначає, що частини перша та друга статті 8 Закону України "Про судовий збір" взагалі не передбачають умов за яких юридичній особі може бути відстрочено, розстрочено сплату судового збору або звільнено її від такої сплати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст.180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умовами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, товариство з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" зобов'язане сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн..
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, товариству з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" необхідно подати господарському суду у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 2270,00 грн..
Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 164, 174, 180, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" у звільненні від сплати судового збору при подачі зустрічної позовної заяви.
2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Устя Агро" у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у встановленому порядку та розмірі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.