ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/24628.04.10
За позовом (заявою) Національного банку України
доВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Іпобанк»
проліквідацію банку
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Яценко М.В., гол. юр-т, дов. №18-20/8/474-1694 від 03.02.2010;
від відповідача -Андреєва М.Л., представник за дов. б/н від 26.03.2010.
У квітні 2010 року Національний банк України звернувся до суду з позовом (заявою) про підтвердження відповідності застосування процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Іпобанк»(далі -Банк) з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність»та підтвердження кандидатури ліквідатора Банку Кияка Андрія Тарасовича.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Представники відповідача проти позову не заперечували.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.08.2006 Національним банком України було зареєстровано Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Іпобанк», про що зроблено запис №309 у Державному реєстрі банків. Місцезнаходження головного офісу -м. Київ, бульвар І. Лепсе, 16.
З 16.12.2008 місцезнаходження банку -м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 15.
З березня 2007 року місцезнаходження головного офісу -м. Київ, вул. Р. Окіпної, буд.8-а.
Банківська ліцензія № 229 від 31.10.2006 та дозвіл № 229-3 від 01.10.2009 з додатком до нього, видані Національним банком України, надавали право Банку здійснювати банківські та інші операції.
Ураховуючи істотну загрозу платоспроможності Банку, з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів Банку, здійснення докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення його фінансового стану, на підставі вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»Правління Національного банку України прийняло рішення про призначення у Банку тимчасової адміністрації з 02.10.2009 до 01.10.2010 (постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 № 573).
Розглянувши доповідну записку Департаменту кризового менеджменту на контрою операцій на відкритому ринку про результати аналізу показників фінансово-статистичної звітності Банку та рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 12.03.2010 №158 «Про розгляд остаточного звіту тимчасового адміністратора Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Іпобанк», а також показники діяльності Банку, Правління Національного банку України дійшло висновку про неможливість приведення діяльності Банку у правову та фінансову відповідність до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»та нормативно-правових актів Національного Банку України.
Банк допустив порушення вимог статті 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункту 2.2 глави 2 розділу П Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032; далі -Інструкція № 368), у частині зменшення розміру регулятивного капіталу нижче ніж мінімально встановлений рівень (станом на 01.03.2010 регулятивний капітал повністю втрачений).
Також Банк і власники істотної участі в Банку порушили вимоги статті 35 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та пункту 1.6 глави 1 розділу IV Інструкції №368 у частині дотримання встановленого нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) (становить 0 відсотків за нормативного значення не менше ніж 10 відсотків).
Станом на 01.03.2010 Банк порушив вимоги Інструкції №368 щодо дотримання економічних нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).
Одночасно Банк станом на 01.03.2010 порушував вимоги Інструкції № 368 у частині дотримання інших економічних нормативів, крім Н9, Н10, Н11, Н12.
Під час тимчасової адміністрації Банк не виконував нормативу обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України, порушуючи вимоги Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 16.03.2006 №91.
Зазначені порушення вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України спричинили значну втрату активів і доходів Банку та настання його неплатоспроможності.
Про значну втрату Банком активів і доходів свідчило те, що обсяг негативно класифікованих активів станом на 01.03.2010 становив 1 554,1 млн. грн. за повної втрати регулятивного капіталу.
Фінансовий результат Банку станом на 01.03.2010 мав від'ємне значення та становив «-»61,7 млн. грн.
Фактично Банк мав збиток звітного року, що очікує затвердження, в сумі «-»1 234,7 млн. грн., що є ознакою втрати доходів.
Значна втрата активів і доходів Банку призвела до настання неплатоспроможності цього банку. Ознаками неплатоспроможності Банку є:
- неспроможність своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів (станом на 01.03.2010 розрахункові документи, що не були сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися за позабалансовим рахунком 9804 «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку»становили 668,9 млн. грн.);
- повна втрата банком регулятивного капіталу, що призвела до зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до розміру, що становив менше однієї третини його нормативного значення.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону.
Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що Національний банк України може відкликати банківську ліцензію, зокрема, на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно з частиною 4 статті 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.
Ураховуючи порушення Банком вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів та доходів і настання його неплатоспроможності, а також неможливість приведення діяльності цього банку в правову і фінансову відповідність до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»та нормативно-правових актів Національного банку України протягом одного року, керуючись статтями 15, 55 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 2, 20, 73, 84, 86 -88 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положення про застосування Національним банком заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за №845/6036, Правління Національного банку постановою від 22.03.2010 №142 прийнято рішення відкликати з 23.03.2010 банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації Банку і призначити ліквідатором фізичну особу - незалежного експерта (за договором з Національним банком України) Кияка Андрія Тарасовича (ідентифікаційний номер -2664911033).
Частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 3 статті 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк може бути ліквідований, зокрема, з ініціативи Національного банку України. Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
У пункті 3.1 глави 3 розділу VI Положення № 369 передбачено, що рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку України та оформляється відповідною постановою. Одночасно за цією постановою також призначається ліквідатор, припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком, надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національному банку України надано право на звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію.
Частиною 9 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що орган, який ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора. Ліквідатор приступає до виконання обов'язків негайно після відкликання ліцензії.
Згідно з положеннями частин 10, 11 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону. У своєму рішенні суд повинен підтвердити кандидатуру ліквідатора або призначити такого, що відповідає вимогам цього Закону. Єдиною підставою відхилення кандидатури ліквідатора, призначеного Національним банком України, може бути наявність конфлікту інтересів, який став відомий суду.
Як убачається з матеріалів справи, кандидатура ліквідатора Банку Кияк А.Т. відповідає вимогам статей 90 та 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність»в частині умов призначення.
Так, Кияк А.Т. має економічну та юридичну освіту, що підтверджується дипломом ЛП ВЕ №001553 від 29.06.1996 про закінчення Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича за спеціальністю «Міжнародна економіка», відповідно до якого Кияку А.Т. присвоєно кваліфікацію економіста зі знанням іноземної мови та дипломом РН №10627501 від 13.06.1998 про закінчення Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича за спеціальністю «Правознавство», відповідно до якого Кияк А.Т. здобув кваліфікацію юриста.
Кияк А.Т. має Сертифікат на право здійснення функцій ліквідатора банків Серія В № 00122, виданий на підставі рішення Кваліфікаційної комісії Національного банку від 08.10.2009 № 249.
Перешкоди для призначення Кияка А.Т. ліквідатором Банку, визначені частиною 10 статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відсутні.
Перед призначенням Кияка А.Т. ліквідатором Банку Національний банк України перевірив надану ним інформацію на предмет відсутності конфлікту інтересів та переконався у відсутності обставин, які б свідчили про наявність конфлікту інтересів з Банком і Національним банком України, та у здатності його діяти в якості ліквідатора цього банку неупереджено.
Національним банком України укладено з Кияком А.Т., як ліквідатором Банку, договір від 19.03.2010 №ГД-Л-396 про ліквідацію Банку.
Враховуючи, що у процесі розгляду справи судом не встановлено конфлікту інтересів між ліквідатором Банку та Банком, суд вважає, що кандидатура ліквідатора Банку Кияка А.Т. підлягає підтвердженню.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Кияк А.Т. приступив до виконання обов'язків ліквідатора Банку з дня відкликання банківської ліцензії, тобто з 23.03.2010.
Інформація Національного банку України щодо прийнятого ним рішення про відкликання у Банку банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку опублікована в газеті «Урядовий кур'єр»№56 від 26.03.2010.
Інформація ліквідатора щодо прийняття вимог кредиторів до Банку опублікована в газеті «Голос України»№ 53 (4803) від 25.03.2010.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відповідність застосування процедури ліквідації Банку з боку Національного банку України та кандидатури призначеного Національним банком України ліквідатора вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність».
За таких обставин справи, вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність»та підлягають задоволенню.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, а також вищезазначеними нормами законодавства України, суд
Позов задовольнити.
Підтвердити відповідність застосування процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Іпобанк»з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Підтвердити кандидатуру ліквідатора Кияка Андрія Тарасовича (ідентифікаційний код -2664911033) Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Іпобанк» (ідентифікаційний номер -2664911033).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Іпобанк»(02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, буд. 8-а, накопичувальний рахунок №32076416501 в Головному управлінні Національного банку України пом. Києву та Київській області, код банку 380270, ідентифікаційний код 34540768) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
СуддяСташків Р.Б.