Справа № 2 - 737/10
2010 рік
19 травня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси, у складі:
Головуючого - судді Малиновського О.М.,
при секретарі - Стояновій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Зодчий” до ОСОБА_1 - про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ТОВ „Зодчий” звернулось до суду з позовними вимогами в яких просило стягнути з ОСОБА_1 заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в загальному розмірі 38661,84 гривень.
Під час розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги в яких просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду заподіяну транспортному засобу в розмірі 34195 гривень, 4050 гривень, як витрати понесені на оренду транспортного засобу, 280 гривень, як витрати на евакуатор, 76,66 гривень за перебування ТЗ на штраф майданчик, 427,58 гривень вартість оплачених послуг за проведення експертизи, 4,62 гривні вартість телеграми про виклик відповідачки, 152,54 гривень оплата вартості послуг експертизи ДАІ, судові витрати в тому числі витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2006р. водій ОСОБА_1, яка керувала автомобілем марки „ВАЗ-2107”, р/н НОМЕР_5, порушив правила дорожнього руху допустила зіткнення з належним позивачу ТЗ марки ГАЗ-31105, р/н НОМЕР_1, чим спричинила автомобілю механічні пошкодження в розмірі зазначеному вище. В зв'язку з пошкодження транспортного засобу та неможливістю його експлуатувати, позивач був вимушений орендувати інший транспортний засіб марки ВАЗ-2107, р/н НОМЕР_2, про що було укладено договір оренди з ПП „Агенція Міллер К”. Відповідачка по справі, на прохання позивача відмовляється відшкодувати спричинену матеріальну шкоду. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідачки пред'явлені позовні вимоги не визнав в повному обсязі зазначивши, що вони є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. В судове засідання 19.05.2010р. відповідач та її представник не явились без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 14.06.2006р. на вул. Прохоровській, в м. Одесі відбулось зіткнення між автомобілем „ВАЗ-2107”, р/н НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем ГАЗ-31105, р/н НОМЕР_1, власником якого є ТОВ „Зодчий”, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ від 04.04.2006р.
Причиною зіткнення зазначених вище транспортних засобів стало порушення Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. з боку водія автомобіля ВАЗ-2107 - ОСОБА_1, які виразилися в тому, що вона при повороті ліворуч не уступила дорогу автомобілю ГАЗ-31105, який рухався у зустрічному напрямку. Дана обставина підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.07.2006р. про визнання ОСОБА_1 винною у скоєні ДТП та її притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, постанови суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В наслідок зазначеного зіткнення автомобілів, згідно висновку експерта ОНДІСЕ № 12000 від 22.01.2010р. розмір матеріальної шкоди заподіяної ТЗ марки ГАЗ-31105, р/н НОМЕР_1 за цінами станом на 22.01.2010р., з урахуванням висновку № 7306 від 11.06.2006р. враховуючи експлуатаційний знос ТЗ, склав 34195 гривень. Позивачем за складання висновку було сплачено 427,58 гривень (платіжне доручення №363 від26.06.2006р). За транспортування пошкодженого ТЗ евакуатором, позивачем було сплачено 280 гривень (квитанція № 027537 від 22.06.2006р., акти виконаних робіт від 14.06.2006р. та 18.06.2006р.). За виклик відповідачки телеграмою на проведення експертного дослідження позивачем було сплачено 4,62 гривень (квитанція № 26/101 від 12.05.2006р.). За зберігання автомобіля ГАЗ-31105 на штрафному майданчик ДАІ та за його супровід робітниками ДАІ, позивачем було сплачено 74,66 гривень (квитанції № 51/207, 52/209 від 17.06.2006р.). За експертне дослідження ДАІ позивачем було сплачено 152,54 гривень (платіжне доручення №348 від16.06.2006р.) Загальний розмір заподіяної шкоди склав 35134,40 гривень.
Як було встановлено судом, протиправні дії відповідачки знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з заподіяною шкодою позивачу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особі, відшкодовується виною особою.
Як зазначеному в п.9 Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” ... коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, оцінюючі зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача слідує стягнути заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 35134,40 гривень.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Оренда та експлуатація орендованого транспортного засобу ТОВ „Зодчий” не може вважатися збитками в розумінні ст.22 ЦК України. В даному випадку ТОВ „Зодчий” орендуючи автомобіль, діяло за цивільним договором, з метою вирішення своїх господарських питань. Отже підстав для стягнення з ОСОБА_1 4500 гривень не має.
Судом не приймаються до уваги заперечення представника відповідача, оскільки вони не мають правового значення для розгляду справи та вирішення по суті виниклого спірного питання між сторонами.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам з ОСОБА_1 на корись позивача слідує стягнути судові витрати, які складаються з державного мита в розмірі 351 гривень 34 копійок, 120 гривень витрат з інформаційно-технічного розгляду справи та відповідно до ст.84 ЦПК України, витрати понесені на правову допомогу в розмірі 3300 гривень, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. „Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.
На підставі ст.ст.22,1166,1188 ЦК України; керуючись ст.ст.10,11,57,64,81,84, 88,209,212-215,218 ЦПК України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Зодчий” - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Зодчий” матеріальну шкоду заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 35134 гривень 40 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Зодчий” судові витрати в розмірі 3771 гривень 34 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -