Номер провадження: 22-ц/813/5518/21
Номер справи місцевого суду: 509/5046/18
Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.
Доповідач Ващенко Л. Г.
04.03.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:
головуючої - судді Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участі секретаря - Чепрас А.І.
з участю: представника Одеської обласної прокуратури
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 березня 2019 року (одноособово суддя Кириченко Л.П.) у цивільній справі за заявою виконувача обов'язки керівника Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання спадщини відумерлою,
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)
01.11. 2018 рокукерівник Іллічівської місцевої прокуратури (далі-прокурор) звернувся із заявоюв інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі-Таїровська СР) про визнання спадщини відумерлою, а саме: визнання відумерлою спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки площею 0,100 га, що розташована на території Таїровської СР в с. Лиманка (колишнє АДРЕСА_1 і належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №014217 з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); передачу вказаної земельної ділянки територіальній громаді Таїровської СР.
Заяву обґрунтовано наступним.
У ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 і після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,100 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована території АДРЕСА_1 і належала спадкодавцю на підставі приватної власності. У спадкодавця ОСОБА_2 відсутні спадкоємці.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив про задоволення заяви щодо визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Прокурор і представник Таїровської СР не приймали участі у судовому засіданні 29.03.2019 року, прокурор надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву про визнання спадщини відумерлою підтримав.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.03.2019 року заяву прокурора в інтересах держави в особі Таїровської СР про визнання спадщини відумерлою задоволено. Суд визнав відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді земельної ділянки площею 0,100 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована на території АДРЕСА_1 .
(короткий зміст вимог апеляційної скарги)
ОСОБА_1 , який не був стороною у справі, в особі представника подав апеляційну скаргу на рішення суду від 29.03.2019 року, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про залишення заяви прокурора без розгляду, посилаючись на те, що рішення суду впливає на його права, як спадкоємця після смерті ОСОБА_2
(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)
Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 зазначає:
Рішенням суду від 29.03.2019 року задоволено заяву прокурора в інтересах держави в особі Таїровської СР та визнано відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки, яка розташована на території Таїровської СР.
В силу ст.1277 ЦК України спадщина може бути визнана судом відумерлою у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття органом місцевого самоврядування.
Після смерті ОСОБА_2 спадкоємців першої черги немає. ОСОБА_2 у шлюбі ніколи не перебувала, її батьки померли, син спадкодавця ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і дітей не мав.
Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Рідний брат померлої та батько апелянта - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, на час смерті ОСОБА_2 апелянт ОСОБА_1 , як її племінник, залишався єдиним найближчим родичем і тому має право на спадщину, як спадкоємець другої черги за правом представлення. Відповідно до ч. 3 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
З 1991 року ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Апелянт ОСОБА_1 , як її племінник, часто влітку приїжджав до тітки у гості, а про її смерть дізнався від сусідки, яка повідомила по телефону. Апелянт приїхав і власними коштами організував поховання ОСОБА_2 , отримав медичну довідку про причини смерті та свідоцтво про смерть, оплатив витрати на поминальний обід на сороковий день після смерті тітки.
Згідно з ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час вкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Частиною 1 ст.1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Апелянт постійно проживає в Росії і з метою оформлення права на спадщину 16.01.2018 року звернувся до нотаріуса м. Москви із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_2 , нотаріус засвідчила справжність його підпису на цій заяві та зареєстрована цю нотаріальну дію в реєстрі за №77/844- н/77-2018-2-75. Після цього він поштою направив заяву про прийняття спадщини нотаріусу в Україну, за місцем відкриття спадщини. Не дивлячись на те, що своє право на подання заяви про прийняття спадщини апелянт фактично реалізував у строки, визначені положеннями ст.1270 ЦК України, з невідомих причин ця заява не була отримана нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Після відкриття спадщини ОСОБА_2 невідомі особи намагалися неправомірно заволодіти її спадковим майном шляхом підробки документів та вчинення шахрайських дій, тому свого часу саме вони могли створити перешкоди для реалізації апелянтом наявного в нього права на прийняття спадщини. Так, в рамках кримінального провадження №42018161160000019 за ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2018 року за фактом використання завідомо підробленого документа, встановлено, що оформлення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. спадщини померлої ОСОБА_2 відбувалось на підставі підроблених документів особою, якої фактично не існує.
У провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин і надання додаткового строку для прийняття спадщини.
ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом тому вважає рішення суду від 29.03.2019 року про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою незаконним.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі № 175/423/18, де Верховний Суд зазначив, що враховуючи мету подання заяви про визнання спадщини відумерлою, а також наявність інших осіб, які виявили бажання прийняти спадщину, відкриту після смерті особи та звернулися до суду з відповідним позовом, які заперечують наявність підстав для визнання спадщини відумерлою, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність спору про право цивільне та закриття провадження у справі з подібними правовідносинами.
Між ОСОБА_1 , як єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за законом та Таїровською СР є спір про право, а в Овідіопольського районного суду Одеської області є цивільна справа, пов'язана із цим спадковим спором.
Додана копія реєстру №77/844-н/77-2018-2 для реєстрації нотаріальних дій нотаріуса м. Москви за 2018 рік підтверджує не тільки факт посвідчення підпису апелянта на заяві від 16.01.2018 року про прийняття спадщини після смерті рідної тітки ОСОБА_2 , а і свідчить про те, що рішення в цій справі стосується його прав та інтересів, як спадкоємця.
Вирішення питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, однак існує спір про право, що підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, тому обраний заявником порядок захисту не відповідає закону і рішення суду має бути скасовано, а заяву прокурора слід залишити без розгляду.
ОСОБА_6 жодним чином не позбавлена можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не буде суперечити вимогам процесуального законодавства.
(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)
Прокурор і Таїровська СР не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)
Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,100 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована території АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі приватної власності (а.с.10-21).
Прокурор стверджував, що спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
01.11. 2018 рокупрокурор звернувся із заявоюв інтересах держави в особі Таїровської СР про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.2-8).
Рішенням суду від 29.03.2019 року заяву прокурора задоволено (а.с.60-62).
Судом апеляційної інстанції встановлені нові обставини і досліджені нові докази.
ОСОБА_1 , який вважає себе спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу на рішення суду 29.03.2019 року.
З метою оформлення права на спадщину, ОСОБА_1 , який постійно проживає в Росії, 16.01.2018 року звернувся до нотаріуса м. Москви із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_2 , яка засвідчила справжність його підпису на цій заяві та зареєструвала нотаріальну дію в реєстрі за №77/844- н/77-2018-2-75.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_5 і Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин та надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2020 року, яке залишено без змін на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 01.03.2021 року, позов ОСОБА_1 задоволений, суд встановив юридичний факт родинних відносин, відповідно до якого ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і визначив ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 тривалістю у 2 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
В суді предметом розгляду є заява про визнання спадщини відумерлою, яка підлягає вирішенню відповідно до вимог ЦПК України із застосуванням норм ЦК України.
(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву прокуроравиходив з того, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємців першої черги або за заповітом не має, тому є підстави визнати відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки, яка, відповідно до ст. 1277 ч.3 ЦК України, може перейти у власність територіальної громади (а.с.60-62).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду з таких підстав.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. ст. 1222, 1223 ЦК України).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ст. 1225 ч.1 ЦК України).
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ч.1 ЦК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 8) визнання спадщини відумерлою (ст. 293 ч.1 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,100 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована території АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі приватної власності.
01.11. 2018 року прокурор звернувся із заявою в інтересах держави в особі Таїровської СР про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_2 , стверджуючи, що відсутні спадкоємці ОСОБА_2 за заповітом або за законом.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2020 року, яке залишено без змін на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 01.03.2021 року, позов ОСОБА_1 задоволений, суд встановив юридичний факт родинних відносин, відповідно до якого ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і визначив ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 тривалістю у 2 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (ст. ст. 1258 ч.ч.1,2, 1261 ч.1, 1262 ч.1, 1266 ч.3 ЦК України).
Зважаючи на те, що є спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , її племінник ОСОБА_1 , якому, на підставі рішення суду, що набрало чинності, надано додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 існує спір про право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ст. 294 ч.6 ЦПК України).
З огляду на те, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, заява прокурора в інтересах Таїровської СР про визнання спадщини відумерлою підлягає залишенню без розгляду.
Прокурор в інтересах Таїровської СР або ОСОБА_6 , у встановленому законом порядку, можуть подати позов щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 на загальних підставах.
(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)
Доводи представника ОСОБА_1 у скарзі, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 і має право на спадкування, а також, що спадщина не є відумерлою, - прийняті до уваги і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового судового рішення про залишення заяви у порядку окремого провадження без розгляду.
(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)
Оскільки під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, відсутні підстави для ствердження про порушення прав, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 255, 257 цього Кодексу (ст. 377 ч.1 ЦПК України).
Статтею 257 ЦПК України визначаються підстави для залишення без розгляду позовної заяви. У даному випадку йдеться про заяву, подану у порядку окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ст. 294 ч.6 ЦПК України).
З огляду на викладене, є підстави для залишення без розгляду заяви у порядку окремого провадження із застосуванням положень ст. 294 ч.6 ЦПК України, у поєднанні зі ст. 377 ч.1 ЦПК України.
При ухваленні судом рішення в справі у порядку окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ст. 294 ч.7 ЦПК України).
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.4, 377 ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 березня 2019 року - скасувати.
Заяву виконувача обов'язки керівника Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови суду складено 22.03.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Г.Я. Колесніков