Дата документу 19.03.2021 Справа № 336/3667/18
Єдиний унікальний №336/3667/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/791/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
19 березня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ВКФ «Еліт-Дизайн» в особі директора ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 грудня 2020 року, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрите та звільнено останнього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності,
на адресу Запорізького апеляційного суду надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 з апеляційною скаргою Приватного підприємства «ВКФ «Еліт-Дизайн» в особі директора ОСОБА_3 на вищевказану ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.393 КПК України, якою регламентовано право на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу мають право подати:
1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;
3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
6) прокурор;
7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
9-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи;
9-2) фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;
9-3) викривач - у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу;
10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному провадженні, є вичерпним.
Згідно з вимогами п.26 ч.1 ст.3 КПК України, учасники судового провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 3 березня 2016 року у справі №5-347кс15, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. При цьому, відсутність "інших осіб" у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст.394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч.2 ст.24 КПК України.
Частина 2 ст.24 КПК України, визначає, що кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з'ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів особи тією мірою, що надає їй згідно з ч.2 ст.24 КПК України, право оскаржити його до вищих судових інстанцій.
Оскаржувану ухвалу постановлено в межах кримінального провадження №42017080370000146 від 03 жовтня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, відносно ОСОБА_4 .
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, в інтересах іншої юридичної особи - ПП ВКФ «Еліт-Дизайн», вніс до офіційного документу - акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року до Договору на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі корпусу №2 в осях Д-Б, 43-25 завідомо неправдиві відомості шляхом внесення власного підпису про нібито повне виконання підрядною організацією робіт, зазначених у цьому акті.
На підставі наданого ОСОБА_4 акту на розрахунковий рахунок ПП ВКФ «Еліт-Дізайн» безпідставно здійснено перерахування грошових коштів.
Як убачається з п.п. 22-25 Розділу 1 реєстру матеріалів досудового розслідування, працівники ПП ПКФ «Еліт-дізайн» - головний інженер ОСОБА_6 , будівельники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , бетонник ОСОБА_9 були допитані як свідки (т.1 а.п.11).
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 грудня 2020 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрите та звільнено останнього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
З оскаржуваної ухвали убачається, що представники ПП ПКФ «Еліт-дізайн» в суді першої інстанції участі не приймали.
Ухвала суду першої інстанції постановлена стосовно ОСОБА_4 і в ній відсутні дані про вчинення іншими особами будь-яких кримінальних правопорушень чи протиправних дій, що давало б підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, ПП ВКФ «Еліт-Дізайн» не було учасником даного кримінального провадження, судом не вирішувались питання щодо прав та інтересів вказаного товариства, а тому останнє не наділене повноваженнями оскаржити зазначене судове рішення.
Виходячи з положень п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 02 листопада 2020 року (справа №175/4062/19, провадження №51-5189ск20).
З урахуванням викладеного, вищевказана апеляційна скарга, разом з доданими до неї документами підлягає поверненню апелянту.
Посилання апелянта на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 21 червня 2018 року (справа №466/6808/16-к), від 10 липня 2018 року (справа №757/5986/17), від 11 квітня 2019 року (справа №161/14423/18), є безпідставним, оскільки зазначені судові рішення стосуються іншої правової ситуації та кримінальних проваджень, у яких ухвалено вироки на підставі угод.
Разом з цим, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 травня 2020 року, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст.398 КПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.
Оскаржуваною ухвалою суд не встановлював винуватість чи невинуватість будь-якої особи, в цій ухвалі відсутнє формулювання обвинувачення, яке було б визнане судом доведеним. Більш того, зі змісту обвинувального акту, на який міститься посилання в ухвалі, не вбачається, що ОСОБА_4 діяв за попередньою змовою з будь-якими особами, в т.ч. з працівниками ПП ВКФ «Еліт-Дізайн». Посилання в обвинувальному акті на вказане товариство є лише елементом конкретизації висунутого обвинувачення.
Отже, вважати, що цією ухвалою встановлено преюдиційні факти щодо інших осіб, підстав немає, а доводи апелянта про протилежне є помилковими.
Оскільки апеляційна скарга повертається як подана особою, яке не має права подавати апеляційну скаргу, питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.3ст.399 КПК України, суддя-доповідач
апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВКФ «Еліт-Дизайн» в особі директора ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 грудня 2020 року, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрите та звільнено останнього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, з доданими до неї документами повернути апелянту, у зв'язку з поданням апеляційної скарги особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Суддя Запорізького
апеляційного суду ОСОБА_2