Справа № 2- 268/2010 р.
Саратський районний суд Одеської області
25 травня 2010 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді - Бучацької А.І., при секретарі - Новохацькій В.Ю., за участю: позивачки - ОСОБА_1, представника позивачки - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл житлового будинку,
позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом під час розгляду справи, просила визнати за нею та за їхньою з відповідачем малолітньою дитиною - ОСОБА_5 право власності по Ѕ частці за кожним на житловий будинок з господарськими спорудами під № 111, розташований по АДРЕСА_1.
Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що протягом 2006-2007 років вона проживала разом з відповідачем однією сім*єю без реєстрації шлюбу. 20 травня 2008 року за спільні кошти вони придбали зазначений будинок, але в договорі купівлі - продажу покупцем вказаний відповідач. 20 листопада 2008 року вони уклали шлюб і проживали у будинку № 111 по АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_5. Після народження дитини відповідач пішов до іншої жінки, а позивачка з дитиною залишились проживати у спірному будинку.
Під час розгляду справи позивачка та її представник - ОСОБА_2 позов підтримали та просили його задовольнити.
Відповідач та його представник -ОСОБА_4 позов визнали, не заперечували проти його задоволення.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити позов з таких підстав.
Ч.4 ст.175 ЦПК України встановлює, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Ст. 74 СК України встановлює, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім*єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об*єктом права спільної сумісної власно сті жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Ст. 60 СК України визначає, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя.
На підставі ч.1 ст. 69, ст.70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.
Сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах та вели спільне господарство з 2006 року.
Сторони визнали ту обставину, що 20 травня 2008 року за спільні кошти вони придбали житловий будинок з господарськими спорудами під № 111, розташований по АДРЕСА_1. Покупцем будинку у договорі купівлі-продажу вказаний лише відповідач. Договір посвідчено державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2280 (а.с.10-11).
Зазначений житловий будинок зареєстрований в Саратському БТІ та РОН за ОСОБА_3 (а.с.12).
20 листопада 2008 року сторони зареєстрували шлюб (а.с.13). ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_5 (а.с.14).
Оскільки спірний будинок сторони придбали під час спільного проживання, то позивачці та відповідачу належить право власності на Ѕ частку зазначеного будинку.
Однак, відповідач не заперечував проти того, щоб за позивачкою та їхнім малолітнім сином було визнано право власності за кожним по Ѕ частці зазначеного будинку, крім того, такий варіант відповідає інтересам малолітньої дитини сторін, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути судові витрати у сумі сто шістдесят шість гривень.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 11, ч.4 ст.175, 212-215 ЦПК Украіни, ст. ст. 74, 60, 69, 70 СК України,-
суд,
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності по (1/2) одній другій частці за кожним на будинок під сто одинадцятим номером, розташований по вул Кишинівській у с. Успенівка Саратського району Одеської області, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Саратької державної нотаріальної контори 20 травня 2008 року під реєстровим номером 2280.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у загальній сумі сто шістдесят шість гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.