Провадження № 1-кп/734/119/21 Справа № 734/643/21
іменем України
22 березня 2021 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42020270300000060, відомості про яке внесені 01 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жадове Семенівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, військове звання - солдат, начальника електростанції взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу навчального зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , жителя військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
із участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
28 вересня 2019 року ОСОБА_3 призваний на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_2 . За наказом № 207 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 вересня 2019 року солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону військової частини НОМЕР_1 . За наказом № 3-РС командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 січня 2020 року солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 , курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону, призначено на посаду начальника електростанції взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу навчального зенітного ракетного дивізіону. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Із моменту видання Указу Президента України № 303 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, що триває до теперішнього часу. Згідно зі ст.ст. 17 і 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.ст. 1, 2, 4 і 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. На час проходження військової служби у лавах Збройних Сил України на солдата ОСОБА_3 розповсюджується дія військових Статутів Збройних Сил України, що визначають загальні права та обов'язки військовослужбовців, їх взаємовідносини. Згідно зі ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі ст.ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями військового обов'язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів. Відповідно до ст.ст. 4, 11, 16, 127 і 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_3 зобов'язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань. Солдат ОСОБА_3 зобов'язаний зразково виконувати свої службові обов'язки, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Згідно з наказом № 97 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 травня 2020 року солдат ОСОБА_3 відряджений до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 , із метою доукомплектування особового складу військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до наказу № 167 командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17 серпня 2020 року солдата ОСОБА_3 , який перебуває у службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_2 , необхідно вважати таким, що 18 серпня 2020 року вибуває до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 17 і 65 Конституції України, ст.ст. 1-2, 4 і 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 4, 16, 127 і 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, знаючи про те, що повинен проходити військову службу за контрактом в умовах особливого періоду у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , враховуючи стан у Державі, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, став на шлях злочинної діяльності - 19 серпня 2020 року після закінчення терміну відрядження до військової частини НОМЕР_2 , без поважних причин і відповідного дозволу командування до розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 не прибув. Під час незаконної відсутності у військовій частині солдат ОСОБА_3 обов'язків військової служби не виконував, час проводив на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, до лікувальних закладів, органів місцевого самоврядування, військового управління з приводу подальшого проходження військової служби не звертався. 18 січня 2021 року солдат ОСОБА_3 , усвідомивши протиправність своїх дій щодо нез'явлення вчасно з відрядження на службу, самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 . Отже, солдат ОСОБА_3 був незаконно відсутній на місці служби у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 19 серпня 2020 року до 17 січня 2021 року включно.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
26 лютого 2021 року між прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до правових норм ст. 472 КПК України. Згідно вказаної угоди прокурор ОСОБА_4 і обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 4 ст. 407 КК України, істотних для кримінального провадження обставин. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. За вказаною угодою обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900.00 гривень. В угоді викладені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання цієї угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що солдат ОСОБА_3 обґрунтовано органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання. Угода від 26 лютого 2021 року про визнання винуватості між прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України і Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін або інших осіб.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши позиції прокурора ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 26 лютого 2021 року, укладеної між прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 4 ст. 407 КК України у виді штрафу в розмірі сімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 11900.00 гривень. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом'якшують покарання. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні. Крім того, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, який задовільно характеризується за місцем проходження військової служби, і вважає необхідним затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами кримінального процесу покарання. Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У кримінальному провадженні цивільний позов не пред'явлений, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 і 475 КПК України, суд
затвердити угоду від 26 лютого 2021 року про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, і призначити покарання за ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, у дохід держави.
Вирок може бути оскаржений із підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя