Справа № 750/2816/21
Провадження № 1-кс/750/816/21
19 березня 2021 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , вивчивши клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020275010000609 від 14.08.2020, -
19.03.2021 до суду надійшло клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому слідчий просить накласти арешт на розмір частки, що є 1/3 кв. АДРЕСА_1 власником являється ОСОБА_4 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 03.06.2009, заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 розпоряджатись та відчужувати вказане майно.
Вивчивши клопотання про арешт майна з доданими до нього документами, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За нормами п.4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 3 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Вищевказаним вимогам, клопотання слідчого не відповідає, оскільки вартість майна, яке належить арештувати повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в той час, як вартість майна, зазначеного в клопотанні слідчого фактично не з'ясована, а з'ясована тільки матеріальна шкода заподіяна кримінальним правопорушенням.
Недодержання зазначених вимог є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, що випливає зі змісту ч.3 ст. 172 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020275010000609 від 14.08.2020 - повернути прокурору Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення недоліків - 72 години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1