17.03.2021 Справа №607/4092/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №520620 від 17 лютого 2021 року, 17 лютого 2021 року близько 15 год. 04 хв. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в магазині продуктів «Apple», який знаходиться по АДРЕСА_2 , не наніс маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш, як 1,5 метра, чим порушив вимоги п.п. 14 п. 2 постанови КМУ №1256 від 09.12.2020 року у відповідності до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 року зі змінами та доповнення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що маркування для перебування в черзі з дотримання дистанції між відвідувачами на час перевірки було, однак було дещо затерто. Ствердив, що кожного тижня поновлює нанесення маркування, однак протягом тижня, у зв'язку із значною кількістю відвідувачів та миттям підлоги, воно дещо затирається, проте на день проведення перевірки маркування було достатнім для його виявлення візуально. Зазначив, що частина приміщення, яке відображене на відео, що долучене до матеріалів справи, не відноситься до приміщення, де особи перебувають у черзі. Окрім цього, ще до закінчення проведення перевірки та до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, в присутності дільничних інспекторів було поновлено маркування. З цих підстав, вважає, що жодним чином ним не було допущено порушення правил щодо карантину людей та в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як убачається з протоколу серії ВАБ №520620 від 17 лютого 2021 року, ОСОБА_1 інкримінують те, що він порушив підпункт 14 пункту 2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236.
Відповідно до п.п. 14 п. 2 Постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра.
Як слідує з рапорту старшого інспектора ЧЧ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Богданова Д.А. від 17 лютого 2021 року, 17 лютого 2021 року о 15 год. 04 хв. надійшло повідомлення працівника поліції « ОСОБА_2 » про те, що по вул. Протасевича, 16 в магазині «Apple» вони виявили порушення правил карантину, а саме в приміщенні не нанесено маркування для дотримання дистанції.
Як вбачається з відеоматеріалів на CD-диску, долученого до матеріалів справи, 17 лютого 2021 року працівниками поліції було здійснено перевірку продуктового магазину «Apple».
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив факт відсутності маркування для відвідувачів, які знаходяться в черзі, на підтвердження чого долучив фотокопії із зображенням відповідного маркування та вжиття інших протиепідемічних заходів.
На підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення до матеріалів справи долучено, протоколу вчинення адміністративного правопорушення, рапорт та відеоматеріали.
Суд не приймає до уваги долучені до матеріалів справи відеоматеріали на CD-диску, оскільки із вказаного відеозапису не вбачається, де конкретно відвідувачі повинні знаходитись в черзі та відповідно необхідне здійснення маркування.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без інших доказів, які підтверджують обставини, викладені у ньому, не є достатнім та безумовним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Інші належні та достатні докази в матеріалах справи відсутні.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не встановлено беззаперечних доказів, на підставі яких суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 173-2, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька