15.02.2021 Справа №607/8059/19
провадження 1-кп/607/465/2021
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду у м.Тернополі матеріали об'єднаного кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010000582 від 23 лютого 2019 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,-
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться об'єднане кримінальне провадження №12020210010001969 від 16 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначенні ст.177 КПК України та встановлені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його процесуальної поведінки.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 з приводу продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, зазначивши, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_5 є необгрунтованим, відсутні докази на підтвердження існування ризиків визначених ст.177 КПК України. Просить, змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 свого захисника підтримав, заперечивши з приводу продовження відносно нього дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Представник потерпілого ТОВ «Теко - Трейд» - ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 грудня 2020 року під час досудового розслідування до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24.12.2020 р. ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу в виді тримання під вартою до двох місяців, а саме до 23 лютого 2021 року.
Згідно із ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.1, ч.2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання ; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Статтею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980р. "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Суд, не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 дії запобіжного заходу, окрім наявної обґрунтованої підозри, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, визначенні ст.177 КПК України та встановлені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризиком того, що обвинувачений може переховуватись від суду є те, що він, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, які за ступенем тяжкості відносяться до нетяжких злочинів, зокрема, позбавлення волі на строк до п'яти років, обвинувачений може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Власне, обвинувачений розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв'язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, зокрема, шляхом виїзду на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тривалий час не повертатися до місця постійного проживання.
Як зазначено у п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Ризиком того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що обвинувачений на даний час не має постійного місця роботи, з огляду на його майновий стан, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, з метою отримання коштів для виїзду з місця проживання та переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні не одного, а кількох кримінальних правопорушень, вчинених упродовж тривалого проміжку часу. За таких обставин ризик перешкоджанню кримінальному провадженню, вчинення нових кримінальних правопорушень продовження злочинної діяльності, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є очевидним та таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності .
Згідно з рішенням ЄСПЛ «Клот проти Бельгії» від 12.12.1991 р., ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятися у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» від 24.04.1998 р. визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попереднє притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також, судом враховано дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що він не працює, хоча є особою працездатного віку, утриманців не має, стан його здоров'я, вік та нестійкі соціальні зв'язки останнього, а також те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, в тому числі злочинів проти власності, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, переконливості наявних ризиків, та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що обставини, які встановленні судом, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК України, з огляду на той факт, що судом не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики передбачені ст.177 КПК України, а також з огляду на те, що строк тримання ОСОБА_5 під вартою закінчується 23 лютого 2021 року, суд вважає за необхідне запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши останньому строк тримання під вартою, що не перевищує 60 діб, а також відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 217, 331, 371, 372, 392 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт-відмовити.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Тернополя, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий) терміном до 60 ( шістдесят) діб, а саме до 14 квітня 2021 року 23 годин 59 хвилин.
Відкласти судовий розгляд об'єднаного кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010000582 від 23 лютого 2019 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, призначивши судове засідання на 11 годин 00 хвилин 10 березня 2021 року , про що повідомити учасників.
Копію даної ухвали направити в Державну установу «Чортківська установа виконання покарань №26» для відому та виконання в частині дії запобіжного заходу.
Копію ухвали направити прокурору Тернопільської місцевої прокуратури для відому.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч. 1 ст. 392 КПК України. Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині вирішення продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом п'яти діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Головуючий суддяОСОБА_1