Дата документу 10.03.2021
Справа № 334/7803/20
Провадження № 2/334/1380/21
10 березня 2021 року місто Запоріжжя
Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Коломаренко К.А.
за участі секретаря судового засідання Фарзаєвої К.А.
позивача ОСОБА_1 (особисто)
відповідача ОСОБА_2 (особисто)
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання права власності на частину квартири та внески в ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку спадкування за законом,
30.12.2020 до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява, датована 30.12.2020, за підписом позивача ОСОБА_1 , в якій вона просить: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 /, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на внески, які зберігаються в ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує наступним - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Бар Барського району Вінницької області та постійно мешкав в АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2004, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ; внески, які зберігаються в ПАТ КБ "Приватбанк". Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивач (як дружина) та відповідач (як син).Відповідач на спадщину не претендує. Зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона прийняла спадщину, оскільки є власницею іншої 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , постійно проживала в ній зі спадкодавцем до його смерті, зареєстрована в квартирі. У жовтні 2020 року позивач звернулась до Другої запорізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно, але постановою від 28.12.2020 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що відповідно до відповіді на запит департаменту реєстраційних послуг спадкодавець був зареєстрований за іншою адресою, а отже відсутнє підтвердження постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем. Посилаючись на те, що після купівлі квартири АДРЕСА_1 , вони з чоловіком вселились до квартири та постійно в ній проживали, особовий рахунок в комунальних службах був оформлений на чоловіка, проживання її разом з чоловіком підтверджується довідкою ЖЕД №37 ПРЕЖО №7 Ленінського району м. Запоріжжя та іншими документами, а отже вона фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2021 позовну заяву прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, витребувано з Другої Запорізької державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , з АТ КБ «ПриватБанк» - інформацію про внески та рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_3 .
В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи.
В підготовчому засіданні відповідач позовні вимоги визнав, зазначив, що на час смерті його батька - мати та батько відповідача проживали разом, а тому бажає, щоб після смерті батька його мати - позивач у справі, оформила право на спадщину.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з визнанням відповідачем позову судом ухвалюється рішення в підготовчому засіданні.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності,суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та перевірено доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом № 473, зробленим 06 квітня 2020 року Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 06.04.2020) (а.с. 6, 38-39).
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивач (як дружина) та відповідач (як син).
Факт родинних відносин позивача з померлим підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 04.06.1960 (а.с. 21).
Факт родинних відносин відповідача з померлим підтверджується копією свідоцтва (повторного) про народження серії НОМЕР_3 від 04.11.1999 (а.с. 12).
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 01.09.2004, зареєстрованого в реєстрі за №1549, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , про що надано копію Договору купівлі-продажу від 01.09.2004 (а.с. 13), витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №76080 від 01.09.2004 (а.с. 14), копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4670791 від 08.09.2004 (а.с. 15), копію технічного паспорту (а.с.16-17).
Також ОСОБА_3 на праві приватної власності належали права на грошові внески, що знаходяться в акціонерному товаристві комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рахунку НОМЕР_4 , відкритому на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , та на рахунку НОМЕР_6 , відкритому на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , про що на запит суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відповідну інформацію (а.с. 66).
Відповідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) від 28.12.2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту на випадок своєї смерті не залишив (а.с.43 (зворот) - 50).
Відповідно довідомостей, наданих департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_3 , разом з ним на день смерті зареєстровані особи відсутні (а.с. 42).
Відповідно до відомостей про зареєстроване місце проживання позивача - з 23.12.2004 зареєстроване місце проживання позивача - АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача (а.с. 7-8).
Відповідно до довідки ЖЕУ №37 ВРЕЖО №7 від 29.03.2005 №1005, вказана довідка видана ОСОБА_3 про те, що він дійсно є власником квартири АДРЕСА_1 та проживає в ній без реєстрації разом з дружиною - ОСОБА_1 (а.с. 22).
З рахунків ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», ОСББ «Ладозька-24», Концерну «Міські теплові мережі» за вересень 2020, акту технічного обстеження водопроводу приватного домоволодіння вбачається, що в якості особи, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та отримує комунальні послуги зазначено саме ОСОБА_3 (а.с.18-20).
Вказані обставини не оспорював і відповідач.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності та свідчать, що на день смерті ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей про зареєстроване місце проживання позивача - з 23.12.2004 зареєстроване місце проживання позивача - АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача (а.с. 7-8).
Так, відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач звернулася до Другої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка 15.12.2020 (з пропуском встановленого строку на прийняття спадщини, визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України) (а.с. 37-38).
Відповідач з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.12.2020 Державний нотаріус Другої Запорізької державної нотаріальної контори відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що спадкоємцем був пропущений строк на прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, а після отримання відповіді на запит департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 не був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 51).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 3 3 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне, проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено. відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Отже, із зазначених положень цивільного законодавства вбачається, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після померлого, якому на момент смерті належало майно у виді вказаної 1/2 частини квартири та грошових внесків, а отже вона має право ставити на вирішення суду питання про перехід прав належних спадкодавцю до неї у порядку спадкування.
Факт прийняття спадщини у встановлені строки підтверджується фактом постійного проживання позивача з померлим на момент смерті останнього.
Оскільки позивач прийняла спадщину після чоловіка у встановленому порядку слід констатувати прийняття позивачем у спадщину права власності, яке належало померлому у відповідності до вищевказаних обставин та не припинилося у зв'язку зі смертю.
Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, який прийняв спадщину, так і відповідача, який проти задоволення позову не заперечував, дій, спрямованих на прийняття спадщини, не вчиняв.
Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було порушене неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до компетенції відповідача та участь останнього обумовлена особливістю порядку вирішення спорів подібної категорії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання права власності на частину квартири та внески в ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на грошові внески з належними відсотками та усіма компенсаційними виплатами, що знаходяться в акціонерному товаристві комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рахунку НОМЕР_4 , відкритому на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , та на рахунку НОМЕР_6 , відкритому на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
суддя