справа № 166/760/20
провадження № 2-о/166/1/21
категорія: 7
01 березня 2021 року смт. Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лозицького С.О.,
присяжних Приймачука В.О., Терещук Н.Ф.,
за участю секретаря Тарасюка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Забродівська сільська рада Ратнівського району Волинської області про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
ОСОБА_1 (надалі-Заявник) звернувся до Cуду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.
Заяву обґрунтовує тим, що його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав в АДРЕСА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 , яка 16 вересня 2009 року по телефону повідомила, що ОСОБА_2 13 вересня 2009 року року виїхав зі свого місця проживання у с.Річиця Ратнівського району. З того часу і по день звернення до суду ОСОБА_2 в село не приїздив і його місце перебування невідоме. Вказує, що 28 вересня 2009 року було подано заяву в поліцію про розшук ОСОБА_2 , однак встановити місцезнаходження його не представилося за можливе. Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно для зняття його з реєстрації місця проживання.
На підставі викладеного просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Річиця Ратнівського району Волинської області, безвісно відсутнім.
Ухвалою від 24 липня 2020 року відкрито окреме провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.
У судове засідання заявник - ОСОБА_1 та його представник - адвокат Токарська В.Г. не з'явилися, скерували заяви про розгляд справи без їх участі, заяву просили задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, проти задоволення даної заяви не заперечує.
Дослідивши письмові докази у справі, Суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
З довідки Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП у Київській області від 04.10.2019 року № К-473 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Річиця Ратнівського району Волинської області, житель АДРЕСА_2 , розшукується з 28.09.2009 року і проведеними заходами встановити місцезнаходження його не представилося за можливе.
З довідки № 1558 від 23 жовтня 2019 року про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, та довідки № 1557 від 23 жовтня 2019 року, виданих Забродівською сільською радою Ратнівського району Волинської області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований але не проживає по АДРЕСА_1 .
З довідки Липівської сільської ради Макарівського району Київської області № 703 від 24.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території сільської ради не проживає з 2009 року і по даний час. Місце знаходження його невідоме.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України, у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості.
Відповідно до імперативних положень ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою. Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження № 61-34068св18 підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18).
Отже, з урахуванням сукупності вищевикладеного та аналізу наявних у справі доказів, з огляду на практику Верховного Суду щодо розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою, враховуючи ту обставину, що відомості з місця реєстрації та місця проживання ОСОБА_2 відсутні більше року та те, що фактичне місце його перебування невідоме, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.
Враховуючи наявні матеріали справи та зміст заяви про визнання особи безвісно відсутньою, останнім днем отримання відомостей про місце перебування ОСОБА_2 є вересень 2009 року, відповідно, початком безвісної відсутності ОСОБА_2 слід вважати дату - 13 вересня 2009 року
Згідно ст. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 45 ЦК України, ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», роз'ясненнями, що викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст.4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 293, 294, 305-307 ЦПК України, Суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити повнстю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Річиця Ратнівського району Волинської області - безвісно відсутнім.
Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судові витрати залишити за заявником.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Лозицький С.О.
Присяжні Приймачук В.О.
Терещук Н.Ф.