04 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3785/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства "Фірма "ДІНАС" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Приватне підприємство "Фірма "ДІНАС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 22/1008-218/664 про накладення штрафу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 р. у справі № 280/3785/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що в ході проведення даної перевірки встановлено факт виконання позивачем реконструкції рампи шляхом збільшення довжини та влаштування поворотного пандусу до складу поліграфічної продукції позивача, дані роботи з реконструкції було виконано без отримання права на виконання будівельних робіт. Висновок, зроблений в результаті проведення перевірки, є правомірним, оскільки у відповідності до п. 3.1ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечуються удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. А закінчене бетонування позивачем рампи значно відрізняється від первісного стану, тобто при виконанні будівельних робіт змінено геометричні розміри рампи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 18.04.2019 на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області надійшло звернення гр. Нестеренко щодо проведення перевірки правомірності виконання будівельних робіт позивачем за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1.
03.06.2019 на адресу позивача було направлено лист про надання інформації та здійснення перевірки від 30.05.2019 №1008-1.18/270, який було отримано позивачем 07.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №6900208743131.
28.05.2019 відповідачем було видано Наказ №39П Про проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція рампи з влаштуванням пандусу» по вул.Чубанова, 1 у м. Запоріжжя.
07.06.2019 відповідачем було видано направлення №193, з яким позивач був ознайомлений під особистий підпис.
В період з 07.06.2019 до 21.06.2019 відповідачем було проведено позапланову перевірку за адресою вул. Чубанова, буд. 1 у м. Запоріжжі на предмет дотримання суб'єктом містобудування ПП «Фірмою «Дінас» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
З результати проведеної перевірки, 21.06.2019 головним інспектором будівельного нагляду (контролю) інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Балабановим Р.В. було складено акт №229, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №20 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно зазначених рішень встановлено порушення позивачем вимог законодавства (ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2, 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5, 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 №466), а саме: «реконструкцію рампи шляхом збільшення довжини та влаштування поворотного пандусу до складу поліграфічної продукції ПП «Фірма «Дінас», розташованого по вул. Чубанова, 1, виконано без отримання права на виконання будівельних робіт, а саме без повідомлення про початок виконання будівельних робіт». Акт, припис на протокол було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, зазначені документи отримані позивачем 03.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6909500493038.
Відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2019 розгляд справи про правопорушення відбувся 05.07.2019, позивач на розгляд не з'явився.
На підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2019 № 22/1008-218/664, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 72252 грн. Зазначена постанова була направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням за №6900208770287.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. (частина 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»)/
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (пункт 2).
В спірному випадку, як встановлено вище, позивача притягнуто до відповідальності за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання.
Отже з'ясуванню в контексті спірних правовідносин підлягає питання дотримання позивачем порядку набуття права на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч.7 ст.34 Закону № 3038-VI).
Також відповідно до ч.ч.1-3 ст.36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі за текстом - Порядок № 466), будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Здійснення будь-якого із зазначених видів будівельних робіт потребує подання в даному випадку повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Пунктом 15 Порядку № 466, виконання підготовчих або будівельних робіт без подання такого повідомлення забороняється.
Згідно ч. 7 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
На підставі акту перевірки, відповідачем був винесений оскаржуваний припис про усунення, виявлених в результаті перевірки, порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: ст. 34, 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд першої інстанції вірно зазначив, що однією із основних передумов для притягнення особи до відповідальності за порушення вищевказаних норм, є встановлення факту здійснення такою особою саме будівельних робіт, а не будь-яких інших.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 406 (далі за текстом - Перелік №406).
Пунктом 11 Переліку № 406, встановлено будівельні роботи, які не потребуються документів на їх виконання, а саме: улаштування засобів безперешкодного доступу до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Так, збільшення довжини та влаштування поворотного пандусу до складу поліграфічної продукції, яка була здійснена позивачем безпосередньо відноситься до даної групи робіт.
Колегія суддів зазначає, що роботи з улаштування засобів безперешкодного доступу до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення осіб з інвалідністю не належать до категорії «будівельних робіт», а відтак, при їх виконанні не можливо порушити положення ст.ст. 34, 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки такі норми регулюють правовідносини пов'язані виключно з проведенням будівельних робіт.
Правова кваліфікація порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності, ґрунтується на тому, що позивач виконав будівельні роботи, без отримання необхідного дозволу. За умови недоведеності цієї обставини, підстав для відповідальності позивача немає.
З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваної постанови та наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров