11 березня 2021 р.Справа № 480/4984/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2020, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 05.06.2020 по справі № 480/4984/19 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, в якій просила визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти, винесені у відношенні ОСОБА_1 щодо митного оформлення належного їй транспортного засобу - легкового автомобіля, що був у використанні у використанні марки НYUNDАІ. Модель І30. Номер кузова ( VIN ): НОМЕР_2. Календарний рік виготовлення 2013. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1396см3. Призначений для перевезення людей. Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x2: рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, викладеному в Картці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2019/00359 від 04.06.2019; рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2020, Сумську митницю ДФС було замінено на правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби (далі - відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складену Сумською митницею ДФС 04.06.2019 за №UА805180/2019/00359.
Стягнуто з Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, Харківська область, м.Харків, вул.Короленка, буд.16Б, код ЄДРПОУ 43332958) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, яке полягає у неправильному тлумаченні судом положень ст.ст. 52-64, 257, 266, 335 Митного кодексу України. Порушення норм процесуального права полягає у ненаданні судом першої інстанції належної правової оцінки доказам по справі, обставинам та матеріалам справи, що мають значення для правильного вирішення справи, та вказує на порушення під час ухвалення судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 2, 9, 90, ч. 3 ст.242, ч.4 ст.246 КАС України, неврахування в порушення частини 5 статті 242 КАСУ висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовано спірні правовідносини. Зазначає, що судом першої інстанції не враховане те, що в результаті здійснення Сумською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товару та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товару декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зауважує, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів згідно з пунктами 5-7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України визначено як обов'язкові складові митної вартості при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору, однак відомостей про розмір понесених таких витрат декларантом позивача до митниці не надано і відповідно до вказаної в інвойсі вартості авто жодних донарахувань також не здійснено (про що свідчать дані графи 45 митної декларації). Відтак, стверджує, що Сумська митниця ДФС, діючи на підставі пунктів 1 та 2 частини 5 статті 54 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України, враховуючи відсутність документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований транспортний засіб, а також з метою виявлення можливості для визнання заявленої митної вартості, інспектором з митного оформлення направлено декларантові електронне повідомлення щодо необхідності додаткового надання документів згідно статті 53 та 368 Митного кодексу України, на яке декларантом витребуваних документів не було подано. Враховуючи відсутність документального підтвердження складових митної вартості задекларованого транспортного засобу та не подання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, Сумською митницею ДФС використано інформацію щодо ідентичного товару, яка міститься в інформаційній базі митниці, та у відповідності до ч.2 ст.55 Митного кодексу України 10.04.2019 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що цінову інформацію, яка формується АСАУР можна вважити "дійсною вартістю" у розумінні статті VII ГАТТ та як наслідок використання даної інформації органом доходів і зборів при визначенні митної вартості за другорядним методом відповідає законодавству України.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з метою митного оформлення транспортного засобу - легкового автомобіля, що був у використанні, марки НYUNDAI Модель і30. Номер кузова (VIN): НОМЕР_4 . Календарний рік виготовлення 2013. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1396см3. Призначений для перевезення людей. Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x2, декларантом позивача 03.06.2019 було подано до Сумської митниці ДФС електронну митну декларацію №UА805180/2019/015651, згідно з якою митну вартість товару визначено у розмірі 3863,00 євро (а.с.60).
Разом з митною декларацією декларантом до Сумської митниці ДФС були надані наступні товаросупровідні документи, що стосуються транспортного засобу: акт про проведення огляду №UА205010/2019/419041 (а.с.68-69); свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 (а.с.66-67); рахунок-фактура №DESРК-0047-8350 від 18.04.2019 (а.с.15,70); довідка SCHWACKE №005751/30128179 від 17.05.2019 (а.с.19-21); SWIFT-платіж від 18.04.2019 (а.с.23,65); довіреність ННТ 260693 від 17.05.2019 (а.с.25); квитанція №0.0.1365572472.1 від 26.05.2019 про сплату митних платежів у розмірі 55000,00грн.(а.с.17); копія митної декларації країни відправлення №19PL301010Е0447925 від 28.05.2019 (а.с.16,64).
За результатами здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв'язку із спрацюванням програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками 04.06.2019 інспектором митниці направлено декларантові електронне повідомлення, в якому вказувалось, що "у відповідності до вимог статей 53 та 368 Митного кодексу України необхідно надати документи, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначеному в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів" (а.с.123), у відповідь на який уповноваженою особою позивача 04.06.2019 направлено до Сумської митниці ДФС лист №48, в якому повідомлялось, що додаткових документів, крім тих, що вже надані, на цей час надати немає можливості (а.с.71,124).
Враховуючи ненадання жодного документа, Сумською митницею ДФС 04.06.2019 прийнято рішення №UА805180/2019/000149/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.14,73), згідно з яким митна вартість "легкового автомобіля, бувшого у використанні марки НYUNDAI Модель і30. Номер кузова (VIN): НОМЕР_4 . Календарний рік виготовлення 2013. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1396см3. Призначений для перевезення людей. Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x2", визначена в сумі 5400,00євро. Підставою для визначення такої митної вартості митний орган зазначив, що основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними. Декларантом не надано додаткові документи. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація наявна в митного органу по даному транспортному засобу за конкретним ідентифікаційним номером (VIN).
04.06.2019, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, Сумською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2019/00359 (а.с.13,72).
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулася до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Сумської митниці ДФС щодо коригування митної вартості ввезеного позивачем автомобіля на підставі даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками суперечать наведеним вимогам ст. 59 Митного кодексу України. При цьому рішення про коригування митної вартості не містить вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить належного обґрунтування визначення митної вартості автомобіля за другорядним методом (за ціною ідентичного товару) на підставі наявної у митниці цінової інформації щодо ідентичних товарів, не містить інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами, яка була взята за основу для визначення митної вартості спірного товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю, та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1статті 4 Митного кодексу України).
Згідно зі статтями 246,248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Статею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з частиною 1 якої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України закріплено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 57 глави 9 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7).
Як встановлено в ході апеляційного розгляду, декларантом були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: акт про проведення огляду №UА205010/2019/419041 (а.с.68-69); свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 (а.с.66-67); рахунок-фактура №DESРК-0047-8350 від 18.04.2019 (а.с.15,70); довідка SCHWACKE №005751/30128179 від 17.05.2019 (а.с.19-21); SWIFT-платіж від 18.04.2019 (а.с.23,65); довіреність ННТ 260693 від 17.05.2019 (а.с.25); квитанція №0.0.1365572472.1 від 26.05.2019 про сплату митних платежів у розмірі 55000,00 грн (а.с.17); копія митної декларації країни відправлення №19PL301010Е0447925 від 28.05.2019 (а.с.16,64).
Зміст вказаних документів підтверджує заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість автомобіля.
З матеріалів справи встановлено, що подані декларантом до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Судом встановлено, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2019/00359 (а.с.13,72).
Отже, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, відповідачем не зазначено, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З приводу витребування митницею додаткових документів необхідно зазначити, що витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.
Однак, відповідач не навів в оскаржуваному рішенні конкретних підстав, які б викликали сумнів у визначеній декларантом ціні товару, чи які би спростували зміст договору купівлі-продажу або квитанції на суму 3863,00 євро.
Доказів підробки поданих позивачем до митного оформлення документів до суду не подано.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що підставою для витребування додаткових документів стало не надання уповноваженою особою позивача документів, що підтверджують вартість понесених позивачем витрат на транспортування товару, навантаження, вивантаження та обробку (перевізні документи) транспортного засобу та вартість витрат на страхування, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Пунктом 10 ст. 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Як встановлено судом першої інстанції, митну вартість імпортованого транспортного засобу визначено декларантом за основним методом, яка складається з вартості автомобіля, зазначеної в інвойсі в сумі 3863 євро.
Автомобіль транспортувався особисто уповноваженою особою позивача, відтак, до рахунку-фактури не були включені витрати на транспортування легкового автомобіля.
Також, позивачем вказано, що страхові документи на легковий автомобіль не оформлювались.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання митниці щодо неподання декларантом транспортних (перевізних) документів, як на підставу, що свідчить про не підтвердження числових значень складових митної вартості, з огляду на те, що транспортний засіб марки НYUNDAI Модель і30, прибув до митного поста Яготин власним ходом, без пакування, відтак суд апеляційної інстанції вказує на безпідставність витребування митницею від позивача перевізних документів, що підтверджують витрати, пов'язані з транспортуванням товару. Також, відповідач не надав доказів страхування, тому вимоги щодо надання страхових документів слід вважати безпідставними.
Крім того, колегія суддів ураховує, що під час митного оформлення була надана також експортна декларація №19PL301010Е0447925 від 28.05.2019 (а.с.13,16), в якій також задекларована сума еквівалентна 3863,00 євро в польських злотих, що не заперечувалось представником відповідача. Вказані докази в їх сукупності, в повній мірі давали змогу підтвердити митну вартість імпортованого товару.
Також, колегія суддів вважає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Крім того, зі змісту рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом безпосередньо не вбачається, що митний орган брав до уваги наявність чи відсутність пошкоджень в іншого товару, не зважаючи на те, що в акті про проведення огляду товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу № UA 205010/2019 зазначено, що транспортний засіб прибув своїм ходом та має механічні пошкодження капоту, переднього та заднього бамперів, забруднений та пошкоджений салон, сколи та подряпини ЛФП по всьому кузову, що впливає на вартість автомобіля та створює можливість зниженої ціни в порівнянні з транспортними засобами, які таких пошкоджень не мають.
Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу марки НYUNDAI Модель і30, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом додаткових документів, та з використанням інформаціє щодо ідентичного товару, яка міститься в інформаційній базі митниці, без врахування наявних пошкоджень транспортного засобу марки НYUNDAI Модель і30 є необґрунтованим та безпідставним.
На підтвердження вказаних вище аргументів колегія суддів посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Відтак, зміст оскаржуваних рішень не відповідає вимогам закону, перш за все ч. 2 ст. 55 МК України, якою встановлено вимоги до рішення про коригування митної вартості товарів, а формально нижчий рівень, на думку відповідача, митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження останнім митної вартості.
Отже, Сумська митниця ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності визначених законом підстав для проведення коригування митної вартості автомобіля, заявленої декларантом у митній декларації, та правомірності винесення ним рішення про коригування митної вартості від №UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складену Сумською митницею ДФС 04.06.2019 за №UА805180/2019/00359.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Слобожанська митниця Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 по справі № 480/4984/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 22.03.2021