22 березня 2021 р.Справа № 537/2838/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Фадєєва С.О., пров. Тополевий, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, повний текст складено 09.02.21 року по справі № 537/2838/20
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Інспектора 4 роти 1 батальйону батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Галаздри Артема Сергійовича
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області, Інспектора 4 роти 1 батальйону батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Галаздри Артема Сергійовича, в якому просив суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.08.2020 серії ЕАМ № 2957282 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. на ОСОБА_1 ;
- закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки її зміст не містить жодного посилання на докази, якими підтверджується факт порушення позивачем ПДР. Крім того зазначено, що постанова винесена з порушенням встановленого порядку та не відповідає фактичним обставинам.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.01.2021 замінено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області, інспектора 4 роти 1 батальйону БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області Галаздри Артема Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача Управління патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.02.2021 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідачем, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач, Інспектор 4 роти 1 батальйону батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Галаздра А. С., не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора 4 роти 1 батальйону БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області Галаздри А.С. від 10.08.2020 серії ЕАМ № 2957282 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Зі змісту постанови встановлено, що 10.08.2020 о 15 год. 38 хв. в м. Кременчуці по вулиці Свободи, 78 водій, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 106 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 56 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР - перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху більш як на 50 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Trucam TC 000344.
Не погодившись з прийнятою постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.
Згідно з ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема частина перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до змісту оскаржуваної постанови здійснено на підставі висновків відповідача за порушення позивачем п. 12.4 ПДР України під час керування транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Однак, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на момент зупинки його інспектором керував транспортним засобом Toyota Landcruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Отже, колегія суддів звертає увагу, що оскаржувана постанова містить невірні дані щодо опису обставин, установлених під час розгляду справи, а саме стосовно транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марки, моделі, номерного знаку), що є обов'язковим реквізитом відповідно до ст. 283 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що при складенні постанови допущено описку, з огляду на наступне.
Так, під опискою слід розуміти механічну (випадкову) граматичну помилку, яка допущена під час письмово-вербального викладу змісту рішення (постанови), зокрема помилка у правописі, у розділових знаках тощо. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр, дат тощо.
Однак, невірне визначення моделі транспортного засобу, одночасно з невірним зазначенням реєстраційного номеру транспортного засобу, за своєю суттю не може бути розцінене як технічна помилка.
Враховуючи, що зміст оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення не відповідає ст. 283 КУпАП, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її скасування.
Крім того, на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано відеозапис адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, що є обов'язковим в силу ст. 283 КУпАП, яка передбачає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
На підставі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2957282 від 10.08.2020 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 по справі № 428/2769/17.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності доказів на підтвердження порушення позивачем ПДР України, а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо доведеності наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вказаного вище, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, у зв'язку з невідповідністю висновків викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, а також у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції під час ухвалення рішення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.02.2021 з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.02.2021 по справі №537/2838/20 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора 4 роти 1 батальйону батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Галаздри Артема Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.08.2020 серії ЕАМ № 2957282 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. на ОСОБА_1 .
Закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 22.03.2021 року