02.03.2021
Справа №489/2244/20
Провадження №2/489/266/21
іменем України
02 березня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про усунення перешкод у розпорядженні квартирою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення номеру запису про іпотеку,
встановив:
Позивач просить усунути перешкоди у розпорядженні квартири АДРЕСА_1 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51654942 від 17.03.2020 року; припинити номер запису про іпотеку 35971619 внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1141199048101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51654942 від 17.03.2020 року прийняте приватним нотаріусом Тверською І.В. Київського міського нотаріального округу. Обґрунтовуючи вимоги стверджує, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначену квартиру вона придбала у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновою Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за номером №2517. Однак, 15 квітня 2020 року засобами поштового зв'язку вона отримала повідомлення-вимогу від ТОВ «Центрум Капітал» про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме, шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії №22/КВ-07 від 29.10.2007 року (в порядку cт.cт. 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку»). Зі змісту отриманого повідомлення-вимоги, з'ясувала, що на даний час, її власна квартира АДРЕСА_1 починаючи з 17 березня 2020 року перебуває в іпотечному обтяженні, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51654942 від 17.03.2020 року, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інесою Володимирівною на підставі наданих ТОВ «Центрум Капітал» документів. Іпотекодержателем квартири, згідно вказаного рішення, зазначено ТОВ «Центрум Капітал», яке і надіслало відповідне повідомлення-вимогу. Ознайомившись з повідомленням-вимогою від ТОВ «Центрум Капітал» стало відомо, що у 2007 році на будівництво будинку за адресою по АДРЕСА_2 , ТОВ «Капітолій» отримало кредитні кошти від ТОВ «Український Промисловий Банк» та в забезпечення виконання своїх кредитних зобов'язань 29.10.2007 року уклало Іпотечний договір, який засвідчив приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуров К.Є. за реєстровим №2893. Згідно вказаного іпотечного договору, як зазначає у своїй вимозі ТОВ «Центрум Капітал», іпотекою були майнові права на нерухомість, яка належала ТОВ «Капітолій», але будівництво якої ще не було завершено, тобто іпотека була у вигляді майнових прав на 65 квартир, що розташовані в багатоквартирному будинку з громадсько-торговим центром по АДРЕСА_2 . Серед переліку яких була зазначена і квартира АДРЕСА_3 . Зазначає, що у договорі відсутній опис переданого майнового права, тоді як таким описом не може вважатись опис майна, яке має бути збудоване іпотекодавдем, оскільки, він є описом майбутнього об'єкту, а не характеристикою майнового права, як того вимагає закон. Звертає увагу, що вона набула право власності на квартиру у ОСОБА_2 , яка в свою чергу, вперше, лише 27.12.2016 року зареєструвала право володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також вперше з'явився запис про право власності 18455603 на дану квартиру за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1141199048101, тому право власності на дану квартиру вперше виникло 27.12.2016 року у ОСОБА_2 , а не у ТОВ «Калітолій», яке є іпотекодавцем саме, майнових прав (а не права власності) згідно договору іпотеки та даних, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вважає себе добросовісним набувачем спірної квартири, а тому відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею розпоряджання своїм майном, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду із даною позовною заявою.
Від представника відповідача ТОВ «Центрум Капітал» до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким повідомляє суд, що повністю не визнає позов та вважає його необґрунтованим та безпідставним, так як позивачем не надано жодного доказу, який свідчив би про наявність перешкод та про незаконність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, доводи позивача ґрунтуються на лише власних міркуваннях та припущеннях, без надання жодного належного доказу, а тому позов позивача задоволенню не підлягає. Також зазначає, що іпотечний договір укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем ще в 2007 році, а право власності у позивача виникло лише в 2017 році, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказано, що Іпотекодавцем є ТОВ «Капітолій», запис про іпотеку внесено до реєстру ще 29.10.2007 р. відносно виключно предмету іпотеки, який вказаний в Іпотечному договорі, тому відповідач вважає, що право позивача жодним чином не порушено ним, тому позов не підлягає задоволенню.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Центрум Капітал» у судове засідання не з'явився, направлена на юридичну адресу відповідача судова повістка повернулася із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Враховуючи відсутність заяви ТОВ «Центрум Капітал» про зміну місцезнаходження, відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І.В. у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, заявила клопотання про вилучення її як неналежного відповідача, оскільки нотаріус не є учасником цивільних відносин між сторонами. Враховуючи, що саме позивачу належить право визначення відповідача як особи, яка порушила його право, клопотання нотаріуса задоволенню не підлягає.
Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 30 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновою Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за номером №2517 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 30 листопада 2017 року.
Позивач зазначає, що 15 квітня 2020 року засобами поштового зв'язку вона отримала повідомлення-вимогу від ТОВ «Центрум Капітал» про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме, шляхом погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії №22/КВ-07 від 29.10.2007 року (в порядку cт.cт. 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2020 року, вбачається що квартира АДРЕСА_1 починаючи з 17 березня 2020 року перебуває в іпотечному обтяженні.
29 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітолій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» укладено Кредитний договір №22/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (надалі Кредитний договір). В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором 29 жовтня 2007 року між ТОВ «Капітолій» та ТОВ «УПБ» правонаступником якого є ТОВ «Центрум Капітал» укладено іпотечний договір, який зареєстрований в реєстрі за №2893 (надалі Іпотечний договір».
Згідно умов іпотечного договору з усіма змінами та доповненнями, що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. за реєстровим №2893, предметом іпотеки є: майнові права на нерухомість, які належать ТОВ «КАПІТОЛІЙ», будівництво якої не завершене, а саме майнові права на 65 квартир (№№1, 4, 12, 15, 16, 20, 21, 24, 25, 26, 27, 28, 50, 53, 56, 57, 58, 59, 62, 66, 67, 71, 75, 79, 80, 82, 83, 84, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 103, 104, 106, 107, 108, 110, 111, 114, 115, 116, 118, 119, 120, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130), загальною площею 4365,63 кв.м., творчі майстерні №№1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, загальною площею 946,54 кв.м., магазин №1 загальною площею 324,40 кв.м., магазин №2 загальною площею 441,91 кв.м., що розташовані в багатоквартирному житловому будинку з громадсько-торговим центром по вул.Космонавтів, поблизу Будинку творчості молоді в м.Миколаєві - (надалі - «Предмет іпотеки»).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, положеннями статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту своїх цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як передбачено статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник, за правилами даної статті, може вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Порушення права розпорядження має місце в тих випадках, коли власник незаконно обмежується у можливості реалізації не тільки правомочності користування, але і розпорядження. При цьому, законодавець зауважив, що обов'язком власника не є доказування неправомірності дій відповідача. Вони припускаються такими, доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки.
Частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, ч.1 цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідачем не спростовано, а матеріали справи підтверджують, що спірна квартира АДРЕСА_3 , яка вказана, окрім інших, в іпотечному договору належить позивачу на праві приватної власності, а саме: на підставі договору купівлі-продажу від 30 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновою Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за номером №2517, що підтверджується вище зазначеним витягом з реєстру від 30.11.2017 року.
Таким чином, позивач набув право власності на житло - квартиру, яка вказана в Іпотечному договорі. При цьому, позивач власну квартиру, яку зазначено в іпотечному договорі, в іпотеку не передавала та згоди на передачу її в іпотеку не надавала, а записи про іпотеку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно належної позивачу квартири були перенесені в березні 2020 року, тобто після набуття ними права власності на квартири.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
Майнові права на нерухомість - об'єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього. Майнове право, що є предметом застави (іпотеки), - це обумовлене право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права. Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі №6-318цс15 та від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19).
Згідно з ч.1 ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Статтями 1, 5 Закону України «Про іпотеку»(в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору іпотеки) передбачено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
З Іпотечного договору вбачається, що в іпотеку передані майнові права на нерухоме майно без визначення їх виду (право власності, користування, інші речові права). Тобто в договорі відсутній опис переданого майнового права, тоді як таким описом не може вважатись опис майна, яке має бути побудоване іпотекодавцем, оскільки він є описом майбутнього об'єкту, а не характеристикою майнового права, як того вимагає закон.
Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки Законом України від 25.12.2008 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України "Про іпотеку", тоді як спірний договір був укладений 29.10.2007 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.01.2013 у справі №6-168цс12 та від 17.04.2013 у справі № 6-8цс13, від 20.04.2016 №6-2994цс15.
Разом з тим у даній справі позивач не була позичальником за кредитним договором та не виступала іпотекодавцем майнових прав за оспорюваним правочином, тобто не надавала іпотекодержателю згоди на те, що нерухоме майно може стати його власністю після укладення договору іпотеки. З огляду на викладене оспорюваним договором іпотеки, який було укладено всупереч вищенаведеним нормам Закону України «Про іпотеку», порушено права позивача на спірне майно, набуте ним у власність у встановленому законом порядку.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року по справі №761/22265/17.
У статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, уважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 ЦК за умови відсутності в ДРОРМ відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке майно без обтяжень.
Згідно зі ст.12 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо іншого не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо іншого не встановлено цим законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо іншого не встановлено цим законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені законом.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності в ДРОРМ відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У противному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 3.04.2013 у справі №6-7цс13, від 19.11.2014 у справі №6-168цс14 та в постановах Верховного Суду: від 10.10.2019 у справі №463/3582/17 і від 18.12.2019 у справі №619/4033/18.
Тому встановивши, що на час придбання позивачем спірної квартири в ДРОРМ були відсутні відомості про її обтяження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог заявлених до ТОВ «Центрум Капітал», оскільки позивач є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_3 , а тому відповідно до ст.391 ЦК має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Що стосується вимог заявлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, то в цій частині суд вважає їх безпідставними, оскільки з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 54, 55 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують правочини, які згідно із законом підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Нотаріус при вчиненні нотаріальної дії перевіряє, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину вимогам закону і дійсним намірам сторін. Іпотечні договори, іпотекою за якими є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують майнові права на нерухомість. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, а тому не має спільних чи однорідних прав і обов'язків з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями, відповідно в частині вимог пред'явлених до приватного нотаріуса слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 51654942 від 17.03.2020 року відносно об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1141199048101.
Припинити номер запису про іпотеку 35971619, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1141199048101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 51654942 від 17.03.2020 року.
У задоволенні позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал» на користь ОСОБА_1 1681 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ;
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Центрум Капітал», м.Київ, вул.Деревообробна, 2, офіс 2/7.
Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького 49, офіс 1.
Суддя
Повний текст судового рішення складено 19.03.2021.